Днями уряд затвердив Національну стратегію доходів, яка, серед іншого, передбачає ряд неприємних податкових новацій: платити доведеться більше. УНІАН з'ясував, за що нас змушують платити, та чи дійсно усе так погано, як здається на перший погляд.
Наприкінці грудня уряд поклав під ялинку усім українцям сумнівний подарунок - ухвалив Національну стратегію доходів до 2030 року. Цим документом Кабмін виконав один зі структурних "маяків" (тобто, вдовольнив одну з ключових вимог) програми співпраці з Міжнародним валютним фондом.
Величезний документ на 147 листків одразу став ТОП-темою для жвавих обговорень, адже містить в собі безліч новацій, в тому числі - щодо оподаткування підприємців. Спойлер: податків стане більше, і платитимуть їх усі.
Так, документ передбачає значне звуження спрощеної системи оподаткування (яка свого часу стала одним з найбільших досягнень команди екс-президента Кучми та спричинила справжній "бум" підприємницької діяльності в Україні), зокрема заборону юридичним особам використовувати "спрощенку", а також повернення прогресивної шкали оподаткування фізосіб (коли податкові ставки зростають у міру збільшення доходів платників).
Однак податкові новації в урядовій стратегії стосуватимуться не лише підприємців. Чи не найзапекліші дискусії викликала теза про те, що в майбутньому усі перекази на банківські картки фізич
Епізодичні податки за епізодичну діяльність
І це не єдина новація. За словами Олега Пендзина, у парламенті вже зареєстровано законопроект, що передбачає реєстрацію і оподаткування нерегулярних видів діяльності. Простими словами, якщо особа має постійне місце роботи (або основний вид підприємницької діяльності), але у вільний час надає інші види послуг (наприклад, займається репетиторством, перекладом, доглядом за дітьми чи літніми людьми, приготуванням випічки на замовлення тощо), то така особа має реєструвати цей вид діяльності у спрощеному порядку і сплачувати податок з отриманих доходів. Жодна копійка не має пройти поза очами "Великого брата".
"Є законопроект, яким встановлюватиметься спеціальний режим оподаткування фізичних осіб без реєстрації фізичної особи-підприємця. Це стосується людей, які здійснюють нерегулярні послуги – наприклад, печуть вдома пляцки, здійснюють репетиторство – і отримують за це кошти. В такому випадку, згідно законопроекту, необхідно зареєструвати відповідний рахунок, і кошти, що будуть надходити на цей рахунок, будуть оподатковуватися під 6%. Решта буде оподатковуватися за ставкою ПДФО 18%", - пояснює економіст.
Відповідний законопроект "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження спеціального режиму оподаткування доходів, отриманих фізичними особами від здійснення окремих видів діяльності" був зареєстрований в парламенті 20 жовтня 2023 року.
Згідно з пояснювальною запискою, існуюча в Україні спрощена система оподаткування є зручною для тих фізичних осіб, які провадять господарську діяльність на постійній основі, і для яких така діяльність є основною.
"Проте існує проблема негнучкості строків переходу на єдиний податок та неможливість робити це епізодично, за потреби. З цієї причини, отримувати додаткові до основної роботи заробітки на нерегулярній (наприклад, сезонній) основі у формальному секторі для фізичних осіб обтяжливо та невигідно", - зазначають автори законопроекту.
Як це буде діяти на практиці? Передбачається, що якщо особа отримає від своєї "епізодичної" діяльності річний дохід, що не перевищуватиме 153 мінімальні зарплати (трохи більше за мільйон гривень), вона матиме сплатити з нього 6% податків. Якщо ж сума доходу буде вищою, то до суми перевищення застосовуватиметься ставка 18%.
Олег Пендзин зазначає, що, відповідно до затвердженої Стратегії, податкова в майбутньому матиме доступ до банківських рахунків фізосіб і, таким чином, зможе обкладати усі надходження податком на доходи фізичних осіб у розмірі 18% (адже така норма діє вже зараз). Тому громадянам буде вигідніше зареєструвати окремий вид діяльності і сплачувати 6%.
"Цей закон є таким, що відповідає європейським стандартам, а Стратегія його доповнює. Тому що в цьому законопроекті є одна маленька вада – в силу існування банківської таємниці ви можете тисячу разів казати людям "реєструйтеся і сплачуйте 6% з нерегулярних доходів", але якщо податкова не матиме доступу до ваших рахунків, вона ніколи нічого не виявить. Люди просто не підуть реєструватися", - каже експерт.
"Якщо ви маєте офіційне місце роботи, а у вільний від роботи час надаєте якусь послугу і отримуєте нерегулярний дохід, то виявити ці доходи можна, лише надавши податковій доступ до всіх рухів на вашому картковому рахунку", - додав економіст.
Нюанси з подарунками і благодійністю
Може виникнути питання: а що, якщо кошти, які надходять на картку, є подарунком або ж донатом на благодійність?
Пендзин пояснює, що за законом з подарунків також треба сплачувати податок у 18%. Якщо ж особа є зареєстрованим волонтером, і на її рахунок надходять донати, то за законодавством такі надходження звільняються від оподаткування.
Звучить усе масштабно і, відверто кажучи, лячно. Втім, поки що написане у Стратегії – це лише план і бачення урядовців стосовно того, як вони хочуть, щоб усе було (а хочуть вони якомога глибше занурити руки у наші кишені). Але як насправді це бачення буде реалізоване – по великому рахунку, поки що не знає ніхто.
"Треба розуміти, що стратегія - це стратегія. Скільки Кабмін поприймав стратегій.. І стратегія переведення економіки на зелену енергетику, і стратегія розвитку атомної промисловості, і стратегія розвитку воєнно-промислового комплексу, і нічого не виконується по одній простій причині… Новації, які пропонуються, знаходяться поза межами компетенції Кабінету міністрів, тобто всі зміни в оподаткуванні - це законодавчі норми, які змінювати може тільки Верховна Рада", - зазначає Олег Пендзин.
А чи захочуть народні депутати голосувати за такі відверто непопулярні рішення? Це ми дізнаємось вже у 2024 році.
Водночас, економіст додає, що усі наведені в Стратегії норми продиктовані вимогами Європейського Союзу, до якого ми невпинно прямуємо. А тому навіть якщо депутати відмовляться підтримувати відповідні податкові зміни у наявному нині вигляді, доведеться шукати компромісний варіант.
"Ми ж прагнемо до Європи, і це європейська норма. Те, що написано в Стратегії - по великому рахунку, вимоги наших партнерів. Ми маємо бути свідомі, що красиве життя в Європі - не тому, що вони багато працюють, а тому, що вони багато платять", - додав Олег Пендзин.
Від себе додамо лише: і тому, що їхні чиновники так багато не крадуть…
Подальші перспективи "спрощенки"
Як би там не було, незалежно від перспектив нової Національної стратегії доходів, підприємцям на спрощеній системі оподаткування варто напружитися, адже останнім часом вона привернула до себе багато уваги українських можновладців.
Так, голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев в одному зі своїх останніх інтерв’ю зазначив, що в Європейському Союзі ніхто не чекає на країну, в якій діє податкова систему по типу нашої "спрощенки". Аргументував він це тим, що український великий бізнес систематично використовує її для оптимізації податків.
"Фактично, єдиний податок за рахунок подрібнення, за рахунок зарплатних ФОПів, за рахунок інших методів ухилення від оподаткування зі своєї основної мети, коли він вводився наприкінці 1990-х, - для підтримки малого бізнесу, - давно перетворився в інструмент для середнього та великого бізнесу з оптимізації оподаткування", - зазначив "фіскал".
За його словами, Мінфін наразі вивчає, які моделі оподаткування малого бізнесу існують в ЄС, після чого відомство визначиться та озвучить пропозиції, яким чином вони пропонують змінити наявну податкову модель в Україні.
Лишається лише сподіватись, що урядовці та депутати не забудуть, що в гонитві за більшими податковими надходженнями вони ризикують "задушити" український бізнес, який і без того працює в доволі скрутних умовах, вивести його в "тінь", перекреслити усі наявні досягнення щодо переходу на безготівкову економіку та, як наслідок, залучити ще менше податків.
Втім, водночас, хоч би скільки негативу не викликала нова Стратегія уряду і бачення "податкового реформатора" Гетманцева, нам потрібно також розуміти, що, в першу чергу, у посиленні фіскального тиску на населення винні не стільки урядовці, скільки наш агресивний сусід, через напад якого ми вимушені акумулювати усі наявні ресурси. Особливо, в умовах невизначеності щодо подальших надходжень міжнародної допомоги. А тому потрібно зберігати баланс: бити чиновників по руках, коли вони дозволяють собі зайве, але й не забувати, перед якими викликами ми сьогодні стоїмо, та яка наша стратегічна мета.
