27 січня  українському правозахиснику, члену-засновнику Української Громадської Групи Сприяння виконанню Гельсiнкських Узгоджень (Українська Гельсiнкська Група) виповнилося б 95 років.

«Щодня ми в Донецькій ОДА приходимо на роботу у будівлю на вулиці, що носить ім’я нашого земляка, дисидента Олекси Тихого.

Ця адреса служить нам мовчазним нагадуванням про людину, котра поклала життя за вільну Україну в боротьбі з радянською диктатурою.

Олекса Тихий прагнув, щоб Донеччина давала не тільки “учених-безбатченків”, а й українських спеціалістів-патріотів, українських письменників, українських композиторів та акторів. І це та настанова, якою керуємось і ми.

Сьогодні виповнюється 95 років від дня його народження.

Пам’ятаємо! Шануємо!», - написав у Фейсбуці голова ДонОДА Павло Кириленко.

Олекса (Олексiй Іванович) Тихий народився 27 сiчня 1927р. на хуторi Іжевка бiля м.Дружкiвки (Донецька обл.). Закiнчив Московський державний унiверситет. Працював викладачем у школах Донецької областi.

У лютому 1957 р. заарештований i в квiтнi того ж року засуджений за «антирадянську дiяльнiсть» на 7 рокiв позбавлення волi i 5 рокiв позбавлення громадянських прав (дивіться - процесс 1957 р.). Приводом для засудження послужили лист до Верховної Ради УРСР та стаття в газету, в яких Тихий засуджував введення радянських вiйськ в Угорщину та критикував радянську виборчу систему.

Вийшовши на волю в 1964 р., О.І.Тихий працював кочегаром, пожежним i т.п. Викладацька робота була йому заборонена.

У вереснi 1976р. разом з десятьма членами-засновниками пiдписав Меморандум Української Гельсiнкської Групи, яка виступила на захист прав людини в Українi.

У сiчнi 1977р. був знову заарештований i 1 липня того ж року рiшенням суду, який вiдбувся в м. Дружкiвцi («процес по справi Руденка-Тихого»), засуджений по ст.62 КК УРСР («антирадянська агiтацiя та пропаганда») на максимальний строк — 10 рокiв позбавлення волi та 5 рокiв заслання з вiдбуванням покарання в колонiї особливого режиму. Суд визнав Тихого «виключно небезпечним рецидивiстом».

На захист Тихого виступили визначнi правозахисники Петро Григоренко, Андрiй Сахаров, Левко Лук'яненко, Олександр Подрабiнек та iншi.

Ув'язнення вiдбував в концтаборах Мордовiї та Пермської областi. Приймав активну участь в правозахисних дiях ув'язнених. Помер у в'язничнiй лiкарнi 6 травня 1984р.

19 листопада 1989р. його прах перепохований на Байковому кладовищi в Києвi поряд з прахом Василя Стуса та Юрiя Литвина.