Мінімалістичний стиль стає все більш популярним. Перетворившись на справжню філософію, він охопив багато сфер життя та вийшов далеко за межі дизайну приміщень.
Мінімалізм як життєва філософія
Останнім часом мінімалізм як принцип життя стає все більш популярним і розповсюдився на різні сфери − відпочинок, дизайн, мистецтво тощо. Але більшість людей, схильних до стриманості та лаконічності, не замислюються над тим, що мінімалізм – це справжня філософія, що напевно сподобалася би багатьом.
Що таке мінімалізм
Мінімалізм насамперед передбачає відмову від зайвих і, по суті, непотрібних речей – тих, без яких можна легко обійтися. І це стосується не тільки оформлення житла та гардеробу. Навіть онлайн казино, де можна отримати заохочення, наприклад бонус без депозита, відмовляються від надмірних деталей дизайну та меню сайтів, щоб максимально спростити навігацію для відвідувачів та не відволікати їх від гри. Зручність користування ресурсом приваблює гравців не менше, ніж великий асортимент азартних розваг.
Як зрозуміти, що людина схильна до мінімалізму? Дуже просто, адже вона:
- не робить спонтанних покупок, придбає тільки ті товари та послуги, що дійсно потрібні;
- не витрачає час намарно, займаючись лише важливими справами;
- має вузьке коло друзів, спілкується тільки з тими, з ким справді цікаво;
- дотримується мінімалістичного стилю в оформленні житла;
- має невеликий гардероб, але в ньому є все, що необхідно.
Серед прихильників філософії зустрічається багато успішних людей. Відповідний стиль життя дає змогу відкинути зайві думки і зосередитися на головному, аж до найдрібніших деталей.
Плюси та мінуси мінімалізму
Шанувальників мінімалістичного підходу до життя стає дедалі більше. І це не дивує, тому що філософія справді приваблює, допомагаючи:
- легко позбутися різного мотлоху у житлі;
- оточити себе тільки якісними, красивими та необхідними речами;
- не витрачати гроші марно і економити, відкладаючи чимало коштів;
- подорожувати без нічого і в повній мірі розуміти, що таке свобода;
- не перевантажувати мозок зайвою інформацією, працювати більш ефективно.
Але на практиці дозволити собі жити мінімалістично може далеко не кожен. Це може походити на парадокс, але зазвичай мінімалістами стають забезпечені люди, яким не треба купувати товари тільки тому, що підвернулася вигідна акція, та зберігати якісь речі на випадок, якщо вони раптом знадобляться у майбутньому. Та й подорожувати з одним маленьким рюкзаком можна лише тоді, коли знаєш, що за потреби у будь-який момент купиш собі ту чи іншу річ.
До того ж, у прагненні обмежити кількість предметів для використання, мінімалісти занадто сконцентровані на цьому. Вони безперервно аналізують простір, що їх оточує, постійно шукають речі, без яких можна обійтися. Але в цьому є інший, позитивний бік: прихильники мінімалізму отримують від покупки та її використання набагато більше задоволення, ніж матеріалісти, які прагнуть мати якомога більше майна.
Аби не стати заручником філософії, слід дотримуватися принципів помірності. Варто ставитися до свого майна об’єктивно, користуючись виключно необхідними речами. При цьому позбавлення від зайвого не повинно стати головною метою життя.