Сьогодні, 29 жовтня, в Ужгороді провели в останню земну дорогу захисника України Максима Олександровича Маячка — люблячого чоловіка, батька, брата, вірного друга та побратима з позивним «Маяк».

Про це повідомляє медіа Закарпаття БАНОШ.

Максим народився 1 квітня 1977 року в селі Новоолександрівка Олександрівського району Донецької області. З 1984 до 1993 року навчався у школі, де здобув середню освіту. Після цього вступив до Олександрівського ПТУ №148, де у 1993–1995 роках здобув фах тракториста.

6 січня 1996 року Максим склав військову присягу на вірність українському народові.

Усе своє свідоме цивільне життя він провів у Краматорську. Тут працював, будував майбутнє, створив міцну родину та щодня турбувався про добробут своїх близьких.

Рідні згадують Максима як мужню людину з надзвичайним душевним теплом. Його оптимізм зігрівав усіх навколо.

Для родини він був справжньою опорою — турботливим чоловіком і люблячим батьком, який понад усе цінував затишні миті, проведені з сім’єю на природі.

Максим захоплювався мисливством і риболовлею, любив подорожувати автомобілем та відкривати нові місця разом із найдорожчими людьми. Був гостинним господарем із золотими руками, вірним другом і надійним побратимом. Поруч із ним, згадують близькі, кожен почувався ніби за кам’яною стіною — надійно, спокійно та захищено. Допомагати іншим було його покликанням.

Коли ворог прийшов на рідну землю, Максим не вагався стати на її захист. 10 квітня 2022 року він добровільно вступив до лав Національної гвардії України. Під час служби виконував бойові завдання, завжди був поруч із побратимами та йшов туди, де було найважче.

10 жовтня 2026 року, виконуючи бойове завдання та боронячи Україну, Максим Маячко віддав найцінніше — своє життя.

У Героя залишилися дружина Марина, сини Дмитро та Олександр, рідні, друзі й побратими.

Вічна пам’ять і слава Герою!