Через посилення обстрілів Краматорська кількість заявок на евакуацію тварин зросла до близько 30 на день. За останні два тижні громадська організація «Порятунок тварин Харків» вивезла з міста 280 тварин. Нині під її опікою перебувають близько 1400 собак і 300 котів. Організації бракує місць для перетримки, водіїв та транспорту.
В яких умовах працює організація та в якому стані до них привозять тварин — в матеріалі Суспільне Харків.
Про евакуацію та потреби громадської організації
Через посилення обстрілів Краматорська щодня на їхню гарячу лінію надходить близько 30 заявок, розповідає директорка з комунікацій організації «Порятунок тварин Харків» Ярина Вінтонюк. За її словами, люди виїжджають і просять врятувати їхніх тварин.
Організація працює на Донеччині та Харківщині. Останні приблизно пів року — це переважно Дружківка і найближчі населені пункти, говорить директорка.
За підрахунками організації, за останні два тижні евакуювали 280 тварин з Краматорська. Під їхньою опікою, за словами Ярини Вінтонюк, нині перебувають близько 1400 собак і 300 котів — це все евакуйовані тварини.
«У нас організація працює нон-стоп. У нас дві важливі точки — це евакуація, і від неї залежить адопція . Тому що, можливість евакуювати наступних залежить від того, чи влаштуємо ми тварин. Тому ми намагаємося в унісон робити і те, й інше. Але, звичайно, у нас більше виходить евакуювати, ніж прилаштувати. І зараз це для нас така, стратегічно важлива точка, в чому нам потрібна допомога й участь», — говорить Вінтонюк.
Директорка зазначає, що організація наразі шукає охочих допомогти в перетримці тварин, а також водіїв. За її словами, на початку вересня члени організації потрапили під удар російського FPV-дрона під час евакуаційного виїзду, тому зараз шукають ще й нове авто.
«Понад два тижні тому наші рятувальники евакуйовували тварин якраз із Дружківки і найближчих населених пунктів і потрапили під удар FPV-дрона. Це був дрон "Ждун" який, щойно побачив бус — піднявся і влетів у машину. Наші рятувальники обоє поранені», — розповідає Ярина Вінтонюк.
Наші рятувальники вижили, змогли врятуватися, доїхати до госпіталю, попри те, що в одного була пошкоджена артерія. На сьогодні вони проходять лікування. Наш Руслан уже в строю, вже працює над логістикою виїздів евакуації та заявками. Тому, попри це, ми продовжуємо нашу роботу, хоча ми залишилися без машин уже.
В якому стані тварини потрапляють до притулку громадської організації
Усі тварини приїжджають у карантин, де вони проходять огляд, розповідає керівниця клініки «Порятунок тварин Харків» Євгенія Толстая. За її словами, наразі в клініці перебуває шість хворих котів. Здебільшого у них у всіх — гастроентерити, гастрити, діарея — наслідки незбалансованого харчування та стресу.
«Ми їх зараз відновлюємо через крапельниці, частина з них уже почали самі їсти. У нас тут теж із Краматорська приїхали двоє цуценят, їм по чотири місяці. Ми зараз робимо їм обробки, планову вакцинацію, і далі вони підуть у нашій організації "Порятунок тварин" у зону прилаштування. Тобто вже далі з ними займатимуться, щоб вони потрапили в хороші сім'ї», — говорить лікарка.
Наше завдання — витримати карантин, щоб якщо раптом якась хвора тварина, вона має побувати в клініці, а якщо це здорова, то нам потрібно її вакцинувати, щоб не було далі поширення якогось, припустимо, вірусу чи інфекції далі з тими тваринами, які вже у нас перебувають на прилаштуванні.
Кота Стешу працівники «Порятунку тварин» вивезли з Краматорська у тяжкому стані — у нього теж були проблеми з кишківником через погане харчування та стрес. Нині Стеша відновлюється — починає їсти й готується до виписки, говорить Євгенія Толстая.
«Восьмого вересня до нас він надійшов, саме вивезли його. На наступний день він під час прийому їжі, коли всіх котів годували на карантині, відмовився їсти. Був діагноз поставлений — у нього атонія шлунково-кишкового тракту, тобто це зупинка роботи перистальтики, і плюс ще гастроентерит. Наразі він уже якось відновлюється, починає їсти м'який корм, ми його капаємо, і плануємо дні через три-чотири його вже виписувати», — розповідає керівниця клініки.
«За тваринами завжди стоять люди»
Воєнні дії впливають на стан тварин, яких громадська організації вивозить з лінії фронту, говорить директорка з комунікацій Ярина Вінтонюк.
«Тварини, яких ми евакуйовуємо під час війни — це зовсім інші тварини, ніж ті, яких ми рятували до повномасштабного вторгнення. Чим довше йде війна в такому вигляді, тим тварини у складнішому становищі. Це все відображається на їхньому здоров'ї, тому що перестають нормально працювати системи й органи. І фактор стресу для них дуже насправді сильний, і це такий каталізатор, який сприяє тому, щоб розвивалися різні хвороби, щоб значно більше часу йшло на їхнє відновлення, на їхнє лікування», — каже Вінтонюк.
Те, що раніше можна було за тиждень вилікувати, це тепер може бути три тижні лікування. Тварини приїжджають із декількома хворобами. Якщо раніше це одна проблема, то зараз це може бути комплекс чотири — пʼять захворювань одночасно.
Мається на увазі: не давали обробку від паразитів — це можуть бути серцеві глисти чи піроплазмоз , плюс, наприклад, осколкові поранення. І в таких випадках потрібно поетапно цю тваринку лікувати. Оскільки імунна система не працює, це все впливає. Те, що тварини втрачають свій дім, господарів — це теж у тему стресу.
Через збільшення кількості заявок на евакуацію «Порятунок тварин Харків» працює в посиленому режимі, тому організація в пошуку людей, які могли б допомогти, говорить Ярина Вінтонюк.
«Це ті ситуації, в яких потрібно більше підсилення, потрібно більше людей залучених, щоб можна було з цим справитися. Тому що час грає так, що це — врятовані життя. За тваринами завжди стоять люди. Ми допомагаємо вивезти тварин — люди мають можливість теж евакуюватися і залишитися живими. Тому тут дуже важливо працювати на випередження, працювати вчасно», — каже директорка з комунікацій.
