Відомий краєзнавець Володимир Коцаренко продовжує розкривати історичні факти, щодо минулого Краматорська. Нещодавно він повідомив на сторінці клубу "Краєзнавець" у Фейсбуці про своє відкриття.Вперше в історії Краматорська стало відомо, що представник одного з дворянських родів, які були причетні до заснування місцевих селищ на території сучасного міста задовго до появи залізничної півстанції Краматорська, залишив по собі рукописні мемуари, де містяться спогади саме про рідні нам місця і людей, які тут мешкали. Авторка цих мемуарів - Олександра Монтвід (Шабельська), правнучка засновника Шабельківки.
Володимир Коцаренко продовжує розповідати у Фейсбуці цікаві факти, щодо минулого нашого міста та його мешканців.
"Ви пам'ятаєте нещодавнє відкриття Клубом раніше невідомого історії Краматорська імені письменниці Олександри Шабельської (1843-1921).
Так, тоді моя коротка розповідь про цю недзвичайну жінку - доньку Марфи Шабельської, онуки засновника нашої Шабельківки - згодом передбачала розповідь про трагічну долю її молодшої сестри.
Так, тоді моя коротка розповідь про цю недзвичайну жінку - доньку Марфи Шабельської, онуки засновника нашої Шабельківки - згодом передбачала розповідь про трагічну долю її молодшої сестри.
"У спогадах О.С. Шабельська (Монтвід, по батькові, - В.К.) намагається знайти закономірність, яка допомогла б зрозуміти ранню смерть її братів і сестри. Чи була загибель дітей Станіслава Львовича та Марфи Опанасівни "запрограмована" чи випадкова?
Володя Монтвід, людина добра і слабохарактерна, загинула в 37 років від укусу оскаженілої собаки саме в той час, коли відкриття Пастера гриміло на весь світ.
Владислав Монтвід помер у 19 років від тифу, і це було тяжкою втратою для сім'ї. Він мав усі задатки великої особистості: рідкісний розум, великі здібності, ніжну душу.
О.С.Шабельська згадує свою молодшу сестру Сонечку, з якою вона разом навчалася в Інституті шляхетних дівчат. Виростаючи, вона перетворилася на блискучу жінку, яка мала всі якості для того, щоб жити щасливо. Соня Монтвід була гарна, розумна, чудово грала на фортепіано. Це була людина рідкісної доброти та чудова оповідачка. Мабуть, їй судилося стати письменницею. Вже після загибелі Соні в журналі ... була опублікована її маленька повість "Захолустье" на яку звернули увагу читачі.
І ця жінка була нещаслива зі своїм першим чоловіком, за якого вийшла заміж 18-ти років, і так випадково, трагічно загинула. Вбивця..."
* * *
...Мова про долю представників відомого роду, який мав вагомий вплив на історію нашого краю і одного з найстаріших поселень на території Краматорська часів XVIII - XIX ст. ст. Ми знали про Шабельських і їх нащадків як про ініціаторів заселення навколишніх земель, меценатів тощо, тобто про їх вплив на соціально-економічне життя краю. І зовсім нічого не знали про них як про звичайних людей - з їх радощами, біллю, щастям і горем. Але час, коли стукаєш до нього у двері, виявляє ласку і робить небайдужим до нього подарунки...
Ім'я ж автора процитованих рядків буде обов'язково названо пізніше".
