Хто на сьогоднішній день дотримується слова? Хто зважає на гідність ближнього? Хто, якщо виникає конфлікт, вирішує його тільки мирним шляхом?

Уявіть багатоповерховий будинок, де в окремих квартирах живуть мирні сім’ї. У кожного з них власна територія. У кожній квартирі є свої правила та цінності. Всі сусіди з повагою ставляться один до одного. Ніхто не намагається порушити зону комфорту, навіть  у думках не робить замах на майно сусіда. І будинок цей під наглядом, з безпекою,  доглядається і прибирається. А у випадку, якщо шахрай захоче завдати шкоди одній з цих квартир,  - спрацює система безпеки, яка знешкодить загрозу.

Так живуть 30 країн Північної Америки і Європи, об'єднавшись за спільними цінностями у НАТО, або Північноатлантичний Альянс. Кожна з них має свою мову,  громадянство, релігію, культуру, історію.  У 1949 році у Вашингтоні було укладено головний для Альянсу документ — Вашингтонський договір. Ця доленосна угода сповідує три непохитні істини: демократія, свобода та верховенство права, а ще мирне вирішення суперечок. Головна мета Альянсу – КОЛЕКТИВНА БЕЗПЕКА! (це як той дім, про який ми вам розказували вище). А крім того,  НАТО сприяє розвитку гуманного і природнього існування різних держав на планеті Земля, очищенню екологічного середовища, технологічним інноваціям во благо людства і природи.

Військово-політичний Альянс - НАТО – стоїть на захисті своїх країн-членів від загрози агресії. Його головний військово-політичний принцип  – система колективної безпеки.

А де безпека – там мир, а значить збереження культури, цінностей і можливість продовження історії.

НАТО дотримується спільних цінностей, таких як демократія, індивідуальна свобода, верховенство права, мирне розв’язання суперечок, та підтримує ці цінності в усьому євроатлантичному регіоні.

Проте, ідеї Альянсу підтримують не в усіх регіонах планети. Особливо там, де йдуть військові конфлікти, де на свідомість людей впливає масова пропаганда супротивників НАТО. Один із таких регіонів – Донбас.

Восьмий рік триває збройний конфлікт на території України. Донецька область – у центрі вогнища. Тисячі загиблих, мільйони переселенців, зруйновані будинки, постійна загроза обстрілу та нападу. Але у свідомості багатьох жителів Донбасу Росія – досі друг, а НАТО – як і у радянські часи - ворог. Як це змінити?

Чому навколо потужної організації, яка забезпечує мир майже на всій планеті, склалася така думка? Частина людей і досі не визначилась з позицією, або ж продезінформована і говорить міфами. Чому це? Через нестачу інформації?

 «Что вы знаете про НАТО?», - запитуємо ми перехожих на вулицях Краматорська та Костянтинівки. Звідси до лінії фронту кілька десятків кілометрів.

• Америка, я так понимаю, да? Военная база. Которая хочет всех под себя подсунуть.
• А где вы узнали об этом?
• Сама по себе думаю. Смотрю этот телевизор, и с ума схожу… Что творится.
• А вы как думаете?
• Не знаю, но против, естественно.
• Против того, чтобы Украина вступила в Альянс?
• Да, да.
• Почему?
• Ну не знаю, лучше нам уже не будет. Смысла никакого нет, потому что уже продали полностью душу нашу, да и всё. Землю продают, всё продают, смысла никакого в этом нет.

Це діалог з Оленою та Катериною, жительками Краматорська.

Коли я зверталася до земляків, більшість людей уникали відповідей, або ж казали, що не хочуть на камеру нічого говорити. При цьому додавали, що зараз не знаєш, де треба казати, а де краще промовчати. А у Костянтинівці люди виявились більш наляканими і мало хто йшов на діалог, а тим паче на тему НАТО. Люди відмахувались руками, а хто й посилав куди подалі…

Ми запитали кількадесятків людей на вулицях міст прифронтового регіону «Хто такі НАТО і навіщо вони». Що вони знають про НАТО і як ставляться до вступу України у Альянс.

Ось наступні діалоги – «включаємо пряму мову».

«- Кто такие НАТО? Кто это, что это?

- Не знаю, я не знаю (жителька Краматорська).

- Это организации, которые Украине практически не нужны. Потому что сейчас нужен Мир Украине, Мир. Сейчас со всех сторон на Украину идёт нажим, и все Украину не любят. За что она седьмой год страдает от России. А НАТО в стороне?! (Віталій, житель Краматорська).

 - НАТО – Альянс атлантический… Я против вступления… СССР, нам с Россией нужно дружить (житель Краматорська).

 - Вы меня о таком спрашиваете, о чём я даже не знаю. Вот что такое Советская армия, я вам могу рассказать (житель Костянтинівки_.

- НАТО для меня, ну как, оно для меня не знакомо… Даже не могу предположить, как бы оно было, если бы мы были с НАТО вместе, не знаю. С Россией бы хотела, как раньше. Прекрасно жили. И желания нет за них даже знать, вот верите (Любов, жителька Краматорська).

А потім знову люди відмахувались руками й уникали відповідей.

Про те, що жителі Донецької області переважно негативно ставляться як до діяльності НАТО, так і до вступу у нього,  свідчить соціологічне дослідження «Сприйняття НАТО на Донбасі  та Півдні України». За його результатами, проти НАТО висловлюються переважно люди з низьким рівнем освіти, з незадовільним матеріальним станом, старші за віком, а також ті, хто з усіх джерел інформації обирає, як кажуть, «одна бабця казала». До речі, виявилось, що жінки менш підтримують діяльність НАТО, не цікавляться нею, або взагалі не визначилися з позицією.

І ось, як приклад, думка жительки Костянтинівки: «Ну, НАТО – це організація, ми знаємо, що Україна хоче вступати в НАТО. Я не можу сказати, я за чи проти, ми цього не вирішуємо».

Що ж є причиною  такого ставлення? Експертка-аналітикиня центру «Нова Європа» Маріанна Фахурдінова каже -  дезінформація, фейки, а також сформовані ще з радяньських часів стереотипи: «Я, наприклад, проводжу лекції для студентів, для учнів старших класів, і видно, що існує багато міфів про Альянс. Що наприклад, якщо Украіна вступить у НАТО, вона буде виконувати забаганки США. На справді ні, всі рішення ухвалюються консенсусом. Кожна держава має право голосу, має право вето. Або міф про те, що НАТО – це військовий блок, який має на меті напасти на Росію. Але ж ні, свого часу, у 1948-му році, Альянс був створений для безпеки, і не тільки від Радянського Союзу», - розповіла експертка.

Цікаво, що здебільшого люди пов'язують діяльність НАТО лише з війнами та конфліктами. І не знають, що діяльність блоку набагато ширша.

 «Сьогодні НАТО опікується різними питаннями: і екологією, і освітою, і захистом цивільного населення. І ще, НАТО не має власних збройних сил, кожна окрема держава має озброєння. НАТО делегує певну кількість військових для участі у навчаннях. І кожна держава має свій єдиний внесок на розвиток. Є угода між країнами, що 2% ВВП вкладається в оборону і безпеку. А Украіна вже біля 2 % ВВП вкладає у безпеку, і біля 5% в оборону. Так що нам не доведеться додатково сплачувати», - розповіла Маріанна Фахурдінова.

Що ж потрібно зробити, щоб змінити негативне ставлення? Ось що каже експерт Андрій Каракуц, голова громадської організації «Центр прикладних досліджень», громадська організація «Центр міжнародної безпеки», кандидат історичних наук: «Багато ж виставок, заходів відбувається на території Донецької області, але важко знайти об’єктивну інформацію, і це відбувається якраз на фоні, що Російська Федерація дуже активно працює в інформаційному полі. Тут треба зважувати на джерела, на джерела отримування інформації. Тут, якщо подивитись, то, наприклад, старше населення, воно більше дивиться телебачення, населення до 35 - шукає інформацію у соцмережах».

Про вплив російської пропаганди, про те, що потрібно обирати  якісні джерела інформації, кажуть не лише експерти, а й жителька Краматорська Вікторія, переселенка з Донецька:

«Пропаганда працює російська. Тут, на жаль, дуже багато людей, які орієнтувалися на Росію. Тут, кого не візьми, у всіх або родичі, або самі вони звідти. Слухали російські канали, і то досить довго було. І воно працює… Але НАТО – це захист!  І коли Прибалтика, точніше, країни Балтії стали членами НАТО, у них все трошки інакше стало. Росія, звичайно, нахабніє, але не до межі - межу не переходить… Вона усе ж таки боїться трошки. Думаю, що нам треба сумісно з Молдовою та Грузією йти туди, бо іншого шляху у нас немає».

Люди, які цікавляться темою та користуються перевіреними джерелами, мають і більш якісну інформацію. Тобто, жителі тих самих Краматорська та Костянтинівки набагато більше можуть розповісти про блок НАТО, його функції та завдання.

«Это безопасность, содружество стран, которые поддерживают безопасность. Страны, которые входят в состав НАТО, имеют свои объединенные войска. Мы, конечно же, до НАТО не доросли, но нам нужны миротворцы», - поділилася думкою із нами Любов Леонідівна, жителька Краматорська.

Ось що думає Артур з Краматорська:

«Військовий Північноатлантичний Альянс - гарна річ, Україні туди дуже потрібно, я вважаю. Вже не та епоха, коли одна країна може заявляти, що я  сильна і мені усі повинні. Вся сила може бути лише в партнерстві. Партнерство я маю на увазі не тільки військове, але й економічне, соціальне і так далі».

А переселенка з Донецька Вікторія, яка наразі живе у Краматорську, каже наступне: «НАТО - блок воєнний, який об’єднує високорозвинені країни, і куди ми намагаємось увійти. І поки Росія у нас на кордоні – вони нам потрібні. Напевно, НАТО – це те, що її стримує… Ми вже перейшли в деяких галузях на стандарти НАТО. Заходять їхні кораблі - Росія трошки здає назад».

Дуже важливо, що об'єктивну інформацію про діяльність НАТО отримують  військовослужбовці українській армії. А тому вони можуть висловити свою думку абсолютно чітко.

Ось як  прокоментував цю важливу тему військовослужбовець з Костянтинівки, житель Чернівців.

- Нам російська організація не потрібна. Нам потрібно в НАТО. НАТО нам поганого нічого не зробить. Нам допомагають.

- У чому саме? Це, наприклад, військовий компонент, культурний?

- Так, так, так. У всіх сферах.

У чому ж є головна цінність НАТО? Валерій Кравченко, директор центру інформаційної безпеки, прокоментував і дав точне та зрозуміле для простої людини визначення. За його думкою, це, перш за все, людина, її життя, права та свободи.

«Главная ценность НАТО – это жизнь, человеческая жизнь: жизнь солдата, жизнь гражданского, - говорить Валерій Кравченко. - НАТО – это зонтик для либеральной демократии. Для стран, которые живут в либеральной демократии. Это как раз каноны либеральной демократии. Права человека. То есть, – это всё, вокруг чего строится НАТО. Ты не станешь сейчас членом НАТО, если у тебя этого нет. Ценности - это очень важно… НАТО – это человек, и Украина – это человек».

Як змінити думку і ставлення до НАТО?  І чи потрібно взагалі міняти його зараз? Можливо, на це потрібен час?

«Я думаю, треба дочекатися поки виросте наступне покоління. Бо всі оці бабусі, вони настрахані, вони дивляться і продовжують дивитися всі оці російськи канали. І Росія не зміниться. І нічого не зробиш. А наступне покоління, починаючи зі школи, з дитячого садочка, можливо повільно, змінятиме думку, і якось воно йтиме», - висловилася переселенка з Донецька Вікторія, жителька Краматорська.

А як ви вважаєте, ми йдемо туди, де на першому місці людина? Або крокуємо на місті? Обираємо війну або мир? Ми за розвиток, чи повертаємось назад? Обирати доведеться лише  нам самим.

Створення цієї статті фінансується в рамках проєкту «НАТО – це люди», що фінансується Урядом Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, що діє через Міністерство закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії (“FCDO”).