Процес інтеграції мешканців Донецької області у нові громади здійснюється по різному: люди знаходять роботу, відновлюють бізнес, працюють дистанційно. Про переселенців з Донеччини розповідає департамент соціального захисту населення ДонОДА.
«За п’ять років до російсько-української війни Віктор Разживін - викладач зарубіжної літератури Донбаського державного педагогічного університету, відкрив у Слов’янську книжковий магазин відомої української мережі «Книгарня Є». На полицях переважали книги, видані українською мовою. «Книгарня Є» швидко набула популярності.
На момент широкомасштабного вторгнення російської армії в Україну, книжковий фонд Слов’янської книгарні налічував понад 25 тис. книг. І усі вони опинилися під загрозою знищення, адже фронт тоді стрімко наближався до Слов’янська.
На момент широкомасштабного вторгнення російської армії в Україну, книжковий фонд Слов’янської книгарні налічував понад 25 тис. книг. І усі вони опинилися під загрозою знищення, адже фронт тоді стрімко наближався до Слов’янська.
Віктор Разживін вивозив книги, які для нього були не тільки бізнесом, а й добрими друзями, порадниками та віддушиною.
Наприкінці червня 2022 року увесь книжковий фонд Слов’янської книгарні переїхав до м. Київ, а згодом до Тернополя.
Психологи дають переселенцям такі поради: «Прибувши на нове місце, треба намагатися жити звичайним життям: будувати плани, заводити знайомства та друзів». Саме з таким настроєм живуть у Тернополі Віктор з дружиною.
Інтелігентний Тернопіль невдовзі підказав Віктору, що у місті є величезна кількість шанувальників книги, а це хороша можливость для розвитку книжкового бізнесу. Отже, можна відкривати книгарню.
Книга - товар особливий, статусний. Перш ніж її вибрати і придбати, покупець може переглянути десяток книжок подібного жанру. Господар книгарні це добре розуміє, тому й влаштував тут затишний куточок для спілкування.
У книгарні Віктора тихо, як у бібліотеці, і затишно, як удома. У повітрі вітають пахощі кави і легкий аромат друкарської фарби. А полиці з книгами притягують магнітом погляд. Серед відвідувачів чимало молоді, дітей, дорослих.
На питання, чи залишиться Віктор у Тернополі, він відповів: «Тернопіль дуже гарне і комфортне місто для життя. Але сниться мені Слов’янськ, наші знамениті солоні озера. І дуже хочеться додому».