З 2027 року в Україні стартує профільне навчання у старшій школі (10–12 класи). Це частина реформи «Нова українська школа», мета якої – поліпшити якість освіти й дати учням можливість обрати профіль навчання, який відповідає їхнім зацікавленням та планам на майбутнє.
Як відбуватиметься навчання згідно з реформою?
Учні отримають можливість обирати:
- профіль навчання;
- частково предмети / курси в межах профілю;
- предмети / курси поза профілем (для розширення світогляду).
Навчання відбуватиметься в академічних ліцеях, у яких має бути багато учнів на паралелі (орієнтовно 100). Саме так можна забезпечити вибір профілів і предметів / курсів – завдяки обʼєднанню учнів у групи.
Окрім того, більшість ліцеїв мають бути відокремленими від 1–4 класів та бажано 5–9 класів.
Чи означає реформа, що всі ліцеї будуть далеко від дому?
Планування мережі ліцеїв базується на ГІС-картографуванні та доступності. Максимальна відстань – до 30 км, у багатьох випадках – ближче (10–20 км). До ліцеїв буде організовано підвезення учнів.
За результатами дослідження, проведеного у 2024 році Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення МОН і проєкту DECIDE (серед понад 80 тис. респондентів), 72% учнів 10–11 класів погодилися б навчатися в більш віддаленому закладі, якщо там створено кращі умови та забезпечено підвезення.
Більшість батьків також погодилася підтримати таку модель, якщо буде організовано підвезення, а відстань – прийнятною.
Чи закриватимуть початкові школи й гімназії внаслідок реформи?
Реформа не стосується початкових шкіл (1–4 класи). Вони залишаються максимально наближеними до місць проживання маленьких учнів.
Також реформа не має на меті закриття гімназій (шкіл до 9 класу).
Змінюється лише структура старшої школи – учні профільної школи (10–12 класи) навчатимуться окремо від початкової та за найкращого сценарію – від 5–9 класів.
Чи правда, що в ліцеях не буде 1–9 класів?
Повністю відокремлені ліцеї – це ідеал, до якого прагне реформа.
Утім, ліцеї зможуть мати 5–9 класи за рішенням засновника.
Навіщо відділяти старші класи?
Учні старших класів мають освітні, соціальні й психологічні особливості, тому важливо вибудовувати інший підхід до навчання.
Більше свободи закладу: можливість відходити від класно-урочної системи, навчати у змінних групах або викладати курси впродовж кількох місяців, а не всього навчального року.
Традиція залишатися в 10 класі свого закладу освіти звужує вибір учнів. Натомість ознайомлення з іншими освітніми можливостями сприяє їхній самореалізації.
Навіщо встановлювати вимоги щодо мінімальної кількості учнів у ліцеї?
Щоб у ліцеї було достатньо учнів для організації кількох профілів і вибіркових курсів. Це дає змогу кожному учню обрати те, що цікаво саме йому.
Що більше учнівських груп можна створити, то більше варіантів навчання.
Чи буде збережено безперервність освіти, якщо школи будуть поділені?
Модель «1–4 класи – початкова школа, 5–9 – гімназія, 10–12 – ліцей» успішно працює в більшості європейських країн.
Безперервність освіти забезпечується не завдяки фізичній прив’язаності до одного закладу, а логічній послідовності етапів освіти, орієнтованості на індивідуальні потреби учнів та якості освітнього процесу на кожному рівні.
Чи обмежить реформа можливості учнів із сільської місцевості?
Навпаки. Зараз діти в селах часто навчаються в маленьких класах з обмеженим вибором профілів (чи його відсутністю) і браком вчителів. Наприклад, на 5 вересня 2024 року три й більше предметів у селах викладали 20,72% учителів (у містах – 6,23%).
Тобто в селах учителів набагато частіше довантажують годинами з інших предметів. Це тимчасовий вихід, коли не вистачає вчителів з певних предметів. Окрім того, так учителі отримують більше педагогічне навантаження, якого бракує в малій школі через відсутність великої кількості класів.
Така стратегія не може бути постійною і веде до погіршення якості освіти в довгостроковій перспективі.
Ліцеї дадуть учням із сіл доступ до якісної освіти, ширшого вибору профілів, поглибленого вивчення предметів і сучаснішого обладнання. Окрім того, вони стануть центрами тяжіння для кваліфікованих учителів.
Докладніше про реформу «Профільна» читайте на сайті profilna.mon.gov.ua.
"Освіта" за матеріалами Міністерства освіти і науки України.