Поринути у світ зимової казки, зимових пригод, чарівної природи, новорічних свят можна у Музеї історії міста.

Яскрава, святкова та цікава виставка «Новорічна феєрія» відкрилася у Музеї історії міста напередодні дня Святого Миколая. Роботи на зимову тематику представили вихованці Станції юних техніків, Клубу народної вишивки «Чарівниця», незвичайні ікони представила художниця Любов Корчак.

Відкриття виставки розпочалося з музичного привітання учнів Школи мистецтв №2 Олександра Крупінова та Дмитра Дриги. Вони підняли настрій усім присутнім, які подякували хлопцям гучними оплесками.

Гостей привітав настоятель храму Георгія Переможця протоієрей Миколай.

«Для мене діти – це синонім радості завжди. І то, що тут зібралося стільки талановитих дітей – це велика радість. Нам треба завжди пам’ятати, що саме через них, авторів робіт, небо сходить на землю і дає зрозуміти, що є щось більше буденного життя.

Захід напередодні дня Святого Миколая, з цього свята і розпочинаються усі зимові свята.

А Святий Миколай – це синонім слова «доброта». З нього вона витікала цілою рікою. З дитинства він був вихований у християнських традиціях, і істини християнські для нього були не просто написаним текстом, формальністю, а способом життя.

Завдяки з тому, що з дитинства він навчився відчувати божественну любов, то у подальшому житті дарував її усім оточуючим.

І я закликаю вас, відчувши радість цю новорічні, передріздвяну, розділити її з ближніми. Щоб ми стали тими вікнами, через які радість небесна приходить у мир земний.

Життя нам постійно дає якісь випробування, сточую людину, як олівець. Але серцевина залишається».

Директор Музею історії Наталія волошина розповіла про художника-аматора Любов Корчак, яка представила на виставці свої ікони.

Любов Корчак була ученицею Всеволода Сербіна, який керував художньою студією при ДК НКМЗ. Він був унікальною особистістю, відкрив багато талантів. З дитинства Любов Корчак не могла жити без малювання, без творчості.

Вона працює в різних техніках, особливо їй подобається акварель. Любов Корчак, як і Всеволод Сербін, була художником-сценографом. На виставці вона представила народні ікони.  

Народна ікона – особливе духовно-сакральне та мистецьке явище в українській культурі. Такі ікони віддзеркалювали народний менталітет та фольклор. Святі на цих «образах» рідко суворі та аскетичні, навпаки — їхні обличчя добрі та радісні, часто з помітною усмішкою. Можна сказати, що народні ікони відрізнялись від канонічних наївним трактуванням образів святих, спрощеною іконографією, умовністю та декоративністю. Така стилістика гармонійно вписувалась в хатнє середовище, а «образи» були ближчими для звичайних людей.

Народні ікони Любові Корчак намальовані на склі. Скло грунтується, з одного боку наноситься малюнок олівцем, а потім ікона розфарбовується. За словами художниці, їй накстільки сподобалися такі народні ікони, що захотілося мати такі в себе.

«В мене вже багацько ікон. Хоча багато й розійшлося вже. Але мені не хочеться зупинятися».

Любов Корчак розповіла, що працює зараз над іконою «Страший суд».

Що стосується витворів дітей, то їх можна назвати маленькими шедеврами. З простих матеріалів в дітей виходять фантастично красиві роботи. Вони присвячені зимі, новому року, розвагам, Різдву.

Директор СЮТ Надія Любім подякувала своїм педагогам за те, що вони навчають дітей творити, бачити красу та передавати її у своїх картинах. Також вона нагородила найкращих учнів СЮТ за активну участь у виставках та конкурсах.

Про роботи майстринь Клубу «Чарівниця» також можна розповідати довго. Але ж можна завітати до музею і побачити їх. А також і всі інші експонати, представлені на виставці. Надихнутися талантом краматорчан, святами, красою витворів, красою новорічної ялинки. Адже навіть ялинка у Музеї історії – незвичайна. Вона прикрашена старовинними іграшками.