Краматорская учительница представила на суд читателей свои стихи

vsemirnyy den poezii

Ко Всемирному дню поэзии, который отмечается 21 марта, ветеран педагогического труда Дина Алексеевна Буцанец представила свои новые стихи.

dina bushaneshДина Алексеевна Буцанец 49 лет работала учителем начальных классов и этической грамматики, воспитателем ГПД школ Украины, Белоруссии и Казахстана. Ее труд заслужено отмечен званиями «Старший учитель», медалями «Відмінник освіти України», «Ветеран труда». Буцанец Д. А. награждена многочисленными грамотами УО, ГУОН, Министерства образования, мэра города Краматорска.

Любовь к народу Украины, родной земле и к детям раскрывается в ее сказках на морально-этические темы. Многие из них были опубликованы в коллективных сборниках «Души высокая свобода», «Иду дорогою земной», «Я в сердце поселю любовь».

Жизненное кредо Буцанец Д. А. – «Дорога к себе через творчество и общение». Несколько месяцев в историческом музее Краматорска жители города и области могли познакомиться с ее творческими работами на тему «Я буду жити, поки зі мною дерева, квіти та зірки». Теперь на суд читателей-земляков Буцанец Д. А. представляет несколько поэтических произведений под рубриками «Сьогоденню присвячую» и «Моя философия».

Добро та Зло

(сьогоденню присвячую)

Ой, ти земле моя рідна!

Добро народилось.

Щоб і верби зеленіли,

Й барвінок розкрився.

Щоб і сонечко світило,

Й зернятко достигло,

Дітки щоб завжди сміялись,

Раділи, що жиють.

Все було б як задумала,

Земля моя рідна.

Та на світі Зло з’явилось:

Перевірить, чи ще гідне

Забирати людські душі,

Рідних на загибель.

Веселились Зло та Горе,

Дерева горіли,

Земля гула від снарядів,

Серця людські мліли.

Покинули будиночки

(за життя зліпили),

Кошеня, козу, городи

Все це залишили.

Добрі людоньки пригріли:

Їсти, пити дали.

Заспокоїть малих діток

Їм не легко вдалось.

Просинайтесь ж, люди добрі,

Ворог вже на полі,

Погрожує гарматами

Українській Долі…

Люди всюди піднялися

За Волю народу,

Захищають нашу землю

Й інші регіони.

Хлопці наші войовничі,

Не дарма сміливі,

Вони вірять, вони знають,

Будемо щасливі!

Волонтери, меценати,

У вас добра воля.

Допомоги ще чекає

Нерушійна, незалежна

Українська Доля.

Та настане та Хвилина,

Як Добро вернеться!

Зло загине вже назавжди,

Вірить моє Серце!

Не зазіхайте, вороги,

На нашу землю!

На віки́ її прославлять

Любов і Праця, та Добро,

Й майбутнє наше –

Діти України!

 

Віконечко щастя

У родильному будинку,

У дитячому будинку

Виблискує на сонці

Малесеньке віконце.

Чи можна «раєм» називати

Теє «віконечко життя»,

Якщо дитя залишить мати,

Своє ріднесеньке дитя?

Мати плекала йому долю,

Любов, надії та думки:

«Що в цю хвилину не загине,

Бо добрі люди на Землі…»

Та лихо, що спіткало матір,

Чи втіха хлопця молодого…

Примусило її своє «ненастя»

Прине́сти до «віконця щастя».

Ось сталось! Так як сталось!

І Бога нічого гнівить.

«Вікно» дано для Щастя і Любові,

Щоб матір зрозуміти… і простить!

Вона прийде́, обов’язково при́йде, -

Любові й сили набере…

Дитя, залишене в «віконці»

З собою, звісно, забере!


Книги в моєму житті

Шевченка книги й Лесі Українки

Щовечора лежать у мене на столі

За ними я навчалась і навчаюсь

Як жити треба на Землі.

Одні книжки мовчать:

Їм більш як півстоліття,

А інші гомонять:

«Нас подарують дітям!»

Читаю… Книги у житті

Велику силу мають!

Слова – вони живі,

Сказав – полинули у світ

Для нас… неідеальних.

Вчать, надихають і лікують…

Поети ж нам на згадку їх дарують!

 

***

За рядком рядок кладеться,

Бо вночі не спиться…

Край мій рідний неозорий

Все мені ще сниться.

Мої вірші про родину,

Батьківщину та любов,

Бо за них уже пролилась

та проллється кров.

Не страшні ні зубожіння,

Ні руїни знов:

Я їх бачила й відчула

На собі давно…

Думка жалю придає:

Кращі хлопці гинуть,

Дуже вірить моє серце –

Ці хвилини згинуть.

Радується вся країна:

Хлопці нескоренні

Знайдуть в праці та любові

Благодать щоденну.

Нездійсненні мрії встануть

В серці кожнім знов…

Не дарма, мої ви діти,

Проливали кров…

Пройшли роки… Оспівую Донбас –

Частину рідної країни

Бо це багатий, неозорий край

Моєї Батьківщини.

Каникулы

Утром снега намело –

Все кругом белым-бело!

Выбежала Маша

Поиграть с Наташей…

Бабу снежную слепили,

Хоровод вокруг водили:

«Баба наша снежная,

Ты – такая нежная».

Все смеялись, веселились,

Горку заново залили…

Боря с Мишей

Всех катали,

Как лошадки

Поустали!

Все! Пора уж

По домам!

Завтра снова –

Шум и гам!

Каникулы, каникулы –

Веселая пора!

Довольны мамы с папами,

Довольна детвора!


444444440

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить

28721570 1810613952322390 211018909 n

top5

Задумывались ли вы о том, чтобы поехать работать за границу?

Погода:

10°C
Краматорск

Влажность 81%

Ветер 2 м/с

Давление 759 мм

Курс валют НБУ на 25.04.2018:

RUB 10 RUB 4.2451
EUR 100 EUR 3197.0293
USD 100 USD 2617.7264

 ВОСТОЧНЫЙ ПРОЕКТ

КОНТАКТЫ РЕДАКЦИИ

ул. Академическая, 52, г. Краматорск, Донецкая область, 84313, Украина

+38 (06264) 5-10-63

+38 (095) 489-00-55

vostproject@gmail.com

http://www.vp.donetsk.ua

© 2017 ВОСТОЧНЫЙ ПРОЕКТ. Все права защищены.
X to top

Войдите через социальные сети или зарегистрируйтесь

Регистрируясь на сайте Вы автоматически соглашаетесь с правилами сайта