Підвищення захворюваності серед дітей, особливо на ротавірусну інфекцію, найчастіше припадає на початок навчального року. Як зазначає інформаційний портал Kolo.news, цей вірус становить значну загрозу для вихованців дитячих садків та учнів молодших класів через їх тісне спілкування й не завжди досконалі гігієнічні навички.
Ротавірусна інфекція – це гостре захворювання шлунково-кишкового тракту, спричинене ротавірусом. Особливість цього патогену полягає в його надзвичайній стійкості до зовнішніх факторів, що дозволяє йому тривалий час зберігати життєздатність на різноманітних поверхнях, включаючи іграшки, меблі та навчальне приладдя.
Ризик зараження ротавірусом у навчальних закладах зростає через тісну взаємодію дітей, недостатні навички гігієни, стрес від адаптації до навчання та можливість асимптоматичного носійства вірусу.
Симптоми ротавірусу
Клінічна картина ротавірусної інфекції характеризується:
- раптовим підвищенням температури тіла до 38-39°C;
- нудотою та блюванням, які можуть тривати від кількох годин до 2-3 днів;
- частими водянистими випорожненнями (до 10-15 разів на добу) впродовж 3-7 днів;
- болем у животі, переважно у ділянці пупка та в епігастрії;
- загальною слабкістю, млявістю, втратою апетиту;
- у деяких випадках – катаральними явищами з боку верхніх дихальних шляхів.
Для точної діагностики ротавірусної інфекції застосовують комплексний підхід:
- ПЛР-тестування калу на наявність генетичного матеріалу ротавірусу – найбільш точний метод;
- імунохроматографічний аналіз для виявлення антигенів ротавірусу у випорожненнях;
- загальний аналіз крові для оцінки загального стану організму та виявлення ознак запалення;
- біохімічний аналіз крові для оцінки електролітного балансу та функції печінки.
Лікування та профілактика ротавіруса
Лікування ротавірусної інфекції базується на симптоматичній терапії та запобіганні дегідратації:
- оральна регідратація спеціальними розчинами для відновлення водно-сольового балансу;
- застосування ентеросорбентів для зв'язування та виведення токсинів;
- прийом пробіотиків і пребіотиків для відновлення нормальної мікрофлори кишечника;
- використання жарознижуючих засобів за високої температури;
- у важких випадках – внутрішньовенна регідратація в умовах стаціонару.
Профілактика ротавірусної інфекції включає наступні заходи:
- регулярне й правильне миття рук з милом, особливо перед їдою та після відвідування туалету;
- використання індивідуального посуду та столових приборів;
- регулярне провітрювання, вологе прибирання приміщень з використанням дезінфікуючих засобів;
- ретельна термічна обробка продуктів харчування, кип'ятіння питної води;
- ізоляція хворих дітей до повного одужання та припинення виділення вірусу (зазвичай 5-7 днів);
- вакцинація проти ротавірусної інфекції, яка рекомендована ВООЗ і включена у календар щеплень багатьох країн.
Нові дослідження показують, що ротавірусна інфекція може мати довгострокові наслідки для здоров'я дитини, включаючи порушення всмоктування поживних речовин і тимчасову лактозну непереносимість. Тому важливо не лише лікувати захворювання у гострій фазі, а й приділяти увагу відновленню нормального функціонування шлунково-кишкового тракту під час реконвалесценції (період одразу після захворювання й до повного одужання).
