Краматорчанка Віолета євакуювалася до Італії. І знаходиться в цій сонячній країні вже майже півроку. Як живуть біженці з України в Італії – в матеріалі «Восточного проєкту».

Гуманітарну допомогу отримую кожну п'ятницю

Вирішила поїхати до Італії, бо було до кого їхати. Мама живе і працює вже тут понад 10 років. Добиралися евакуаційними автобусами з Польщі. Я приїхала з подругою та її мамою.

Я живу в будинку в італійській сім'ї (держава робить документ – посвідка на проживання - і якщо я живу в сім'ї, виплачує допомогу 300 євро на місяць).

Допомога грошима - лише на 3 місяці. Також допомога від «Карітас» у вигляді продуктів, речей, взуття що п'ятниці.

Продукти досить у великій кількості (молоко, рис, макарони, сир, йогурти, солодощі, кава, цукор, печиво, варення, консерви).

Подруга з мамою живе в готелі, поселили від Червоного Хреста, який знаходиться в центрі Риму (їм не виплачується грошова допомога, вони живуть безкоштовно в готелі з 3-разовим харчуванням (допомога: речі, банне приладдя роздають у готелі). 

Також окремо багато речей відається для дітей.

До біженців ставлення досить гарне

Італія – прекрасна країна для відпочинку. Досить велика кількість інших переселенців, наприклад з Африки, вже була тут до українців. Кожен тримається за роботу якомога міцніше. Але знайти роботу нелегко. Така що можлива – це це прибирання або догляд за людьми похилого віку.

До біженців ставлення досить гарне, багато волонтерів, є перекладачі, в Червоний Хрест можна звернутися у будь-який час доби для допомоги. Якщо вам потрібно житло - вони знайдуть варіанти і відвезуть. Відвозять разом з поліцією на спецмашині. Медична допомога, житло, виплати, одяг - все можна уточнити дистанційно.

В плані медицини - першу допомогу надають одразу, якщо виникають проблеми. Вона безкоштовна. Дають ліки також. Якщо найпростіші - знеболювальне чи жарознижуюче – то одразу. Якщо це більш серйозні таблетки, то їх потрібно почекати.

Менталітет італійців повністю протилежний нашому

Італія - досить лінива країна, часто закриті магазини на свята, довгі сієсти, перерви з 13 години до 17 на обід… Це дуже не звично і не зручно. Тоді коли в Україні навпаки все відкрито для людей. Перебої з транспортом, часті страйки - автобуси можуть не виїхати на маршрут.

Менталітет італійців повністю протилежний нашому. Українці - серйозніші і відповідальніші. Італійці ж навпаки - більш розслаблені.

Ціни з початком війни в Україні в Італії піднялися на продукти і бензин. Транспорт для біженців безкоштовний. Одразу після приїзду ми зареєструвалися в Червоному Хресті де нам дали stp-код, проїзд у транспорті по цьому документу безкоштовний. А так вартість, якщо для звичайних людей, 1,10-1,50 євро.

Не вистачає нашої звичйної їжі

Національна страва італійців - паста, часто це в них перша страва, як у нас борщ. На другу може бути картопля, м'ясо або салат. Кухня різноманітна, з морськими продуктами, багато фруктів, свіжих овочів і вердури (зелень, яку вони варять і тушкують з томатом).

Кожен день пасту їсти не для мене, тому не вистачає нашої звичайної їжі. Є тут румунські, українські магазини, де можна купити гречку, огірки солоні.

Італійці не їдять крупи, крім рисової, що дуже не звично тоді, коли у нас є перловка, гречка, вівсянка.

Посвідка на проживання дозволяє перебувати в Італії 2 роки

В процесі перебування тут проходить реєстрація в міграційній службі, де робиться документ - посвідка на проживання permesso. Пластикова карта дозволяє перебувати в Італії 2 роки і їздити країнами шенгенської зони. Надалі цей документ можна продовжувати. Документ дає можливість у будь-який момент повернутися в Україну, а потім знову заїхати в Італію або будь-яку іншу країну ЄС.

Краматорчанам бажаю триматися разом сім'ями, берегти себе, по- можливості – їхати, евакуюватися. Хоча важка ситуація в грошовому плані вплинула на те, що багато наших знайомих повернулися додому в Краматорськ.

Я вдячна Італії за прихисток українців, за тепле відношення та допомогу. А італійцям вдячна за ставлення до біженців.