Сергія поховали в Дніпрі, але тривалий час його тіло було непізнаним. Про те, що останки належать саме йому, рідним стало відомо минулої весни. Згодом сім’я вирішила перепоховати Сергія у рідному Слов’янську – на алеї Слави.

Сергій Єрзик народився 25 липня 1979 року в Слов’янську. Закінчив загальноосвітню школу № 1 та професійно-технічне училище № 57, де отримав професію електрогазозварника.

Займався підприємництвом, працював у керамічній галузі міста. Власне, виробництву кераміки і присвятив усе своє життя. Деякий час працював у таксі, полюбляв автомобілі. Був спеціалістом в авто техніці та й взагалі майстром на всі руки. «Брат був дуже добрим, чуйним, відважним чоловіком, справжнім патріотом своєї батьківщини. Завжди підтримував рідних, друзів, сусідів, - пригадує сестра Сергія Інна. – Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, допомагав мені роздавати гуманітарну допомогу місцевим жителям».

Чоловіка мобілізували у березні 2023-го. Під час служби Сергій пройшов курси бойового медика. Воював у Бахмуті та селищі Кліщіївка Бахмутського району. Загинув у бою в липні того ж року.

Побратими, для яких Сергій був надійною опорою, пригадують його з великою повагою. У чоловіка залишились мати та сестра.

Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять на вічна слава українському Воїну!