Поліцейська входить до складу екіпажу «Білий янгол», який працює на Бахмутському напрямку. З перших днів повномасштабного вторгнення Олена разом із колегами займається евакуацією людей із зони бойових дій. Вона допомогла врятувати з-під вогню понад 400 дітей. 

Службу в поліції Олена Шлепкова розпочала в 2017 році, а зараз очолює відділ ювенальної превенції Бахмутського райвідділу поліції. Це було покликання, яке потребує не лише високого професіоналізму та відповідальності, а й щирого ставлення та глибокого розуміння психології дітей. Адже "дитячі правоохоронці", як їх часто називають, стикаються з найрізноманітнішими ситуаціями, їм доводиться не лише розбиратися в конфліктах і правопорушеннях за участі неповнолітніх, а й виступати в ролі психологів, друзів, наставників.

Повномасштабне вторгнення рф в Україну кардинально змінило роботу ювенальних поліцейських Донеччини. Замість звичних шкільних лекцій та інших профілактичних заходів правоохоронцям довелося евакуйовувати людей із зони бойових дій, допомагати у розшуку зниклих безвісти та надавати психологічну підтримку постраждалим. Окрім того, ювенальні поліцейські зіткнулися з новою складністю: переконати батьків вивезти дітей до безпечних місць. Багато сімей не бажають залишати свої домівки, навіть коли перебувають під постійними обстрілами.

«Я пояснюю людям, що дитяче життя - найдорожче за все й не має ціни. Ми їздимо до таких родин щодня, доки батьки не приймуть правильне рішення та погодяться вивезти дітей до безпечних регіонів», - розповідає Олена.

Поліцейська активно співпрацювала з екіпажем «Білий янгол», тож невдовзі й сама стала членом рятівної команди. Неодноразово вона з колегами вивозила людей з населених пунктів, що були лише за кілька кілометрів від лінії зіткнення.

«За період війни було багато евакуацій, але є такі, що назавжди залишаються в пам’яті. У травні минулого року ми вивозили трьох дітей-сиріт з Нью-Йорка: 7-річну Аню, 9-річного Дениса та 11-річну Яну. Їхня мати померла від хвороби, будинок був пошкоджений внаслідок ворожих атак, а вони залишилися самі в зоні бойових дій. Під час обстрілів вони лягали на ліжко та накривалися ковдрами, бо боялися спускатися у підвал, де їх могло просто засипати. Діти були налякані та розгублені, адже вони втратили найріднішу людину. Важко було підібрати слова, щоб їх заспокоїти та підтримати. Але ми впоралися, вивезли малечу. Наразі вони живуть на Київщині в родині своєї двоюрідної сестри», - згадує Олена.

Щодня поліціянтка ризикує своїм життям, аби врятувати малечу. За її участі з лінії фронту було вивезено 428 дітей.

Серед врятованих дітлахів - трирічна дівчинка з Бахмута. Дитина разом з мамою жила в підвалі та через потужні обстріли два місяці не виходила на вулицю. Правоохоронці розшукали родину та вивезли до безпечного місця.

«Коли дівчинка мене побачила, то запитала: «А чи є на вулиці світло?». Мені стало так боляче, що наші діти, замість того, щоб гуляти на вулиці, радіти сонечку, вимушені сидіти в підвалах. Так не має бути», - каже Олена Шлепкова.

Поліціянтка бачила багато жахливих речей під час війни, але не може звикнути до загибелі дітей внаслідок обстрілів. Вона впевнена, що саме батьки мають подбати про безпеку дітей, бо вони несуть повну відповідальність за їхнє життя і здоров’я.

«Буває важко, але люди дуже потребують нашої допомоги. І, коли чуєш слова вдячності за врятоване життя, саме тоді розумієш - недаремно я займаюсь цією справою», - стверджує начальниця ювенальної превенції Бахмутського районного відділу поліції Олена Шлепакова.