Краматорське управління ГУ ДФС у Донецькій області повідомляє, що право на здійснення підприємницької діяльності є одним з конституційних прав громадянина.
Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Згідно статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Підприємець — початківець не може бути фахівцем з усіх питань. Сподіваємось, що ця стаття допоможе майбутньому бізнесмену розібратися в послідовності дій. Пропонуємо наступний алгоритм дій.
Крок перший.
Створити «ідею» майбутнього бізнесу. Перед тим, як почати нову справу, продумайте свій бізнес до найдрібніших подробиць. І перш за все, необхідно чітко для себе визначити - чим Ви будете займатися, а саме: що Ви будете продавати, виробляти або надавати послуги, хто буде Вашим покупцем або споживачем, де Ви будете здійснювати свою діяльність. Маючи відповіді на ці питання Ви зможете вибрати види діяльності відповідно до класифікації видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009: 2010) та правильно вибрати систему оподаткування, так як ці два кроки взаємопов'язані.
Наприклад, якщо Ви вирішили:
- ремонтувати взуття - це КВЕД 95.23;
- виготовляти столярні вироби за індивідуальними замовленнями - КВЕД 16.23;
- надавати послуги перукаря - КВЕД 96.02;
- здійснювати роздрібний продаж на ринку одягом або взуттям - КВЕД 47.82.
Крок другий.
Провести державну реєстрацію підприємцем - фізичною особою. На даний час мешканцям нашої області це можливо зробити трьома способами. Перший спосіб: звернутися до державного реєстратора, який розташований за адресою: м Краматорськ, вул. Б. Хмельницького, 8, кабінет № 5, телефон: (0626) 485510. Другий спосіб: провести держреєстрацію через Інтернет - за допомогою онлайн-сервісів Міністерства юстиції ( «Кабінет електронних сервісів» www.kap.minjust.gov.ua) та порталу державних послуг (www.igov.org.ua). Є і третій спосіб - відправити необхідні документи поштою.
Провести державну реєстрацію ФОПом слід обов'язково, так як здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації, тягне за собою застосування до такого громадянина штрафу в розмірі від 17000 грн. до 34000 грн. (стаття 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Крок третій.
Визначити для себе, як підприємця, систему оподаткування.
Можливих варіантів - два:
- Перший варіант — це загальна система оподаткування, при якій ведеться облік доходів і витрат, чистий оподатковуваний дохід визначається як різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручки у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю підприємця; від чистого оподатковуваного доходу обчислюються податок на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) - за ставкою 18% і військовий збір - за ставкою 1,5%; розрахунки з покупцями проводяться або в безготівковій формі через банк, або, при готівковому обігу, - виключно з касовим апаратом; проводиться сплата авансових платежів ПДФО; сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ), при цьому база нарахування ЄСВ - той же чистий оподатковуваний дохід, ставка ЄСВ — 22%, при цьому місячна сума ЄСВ не може бути менше мінімального страхового внеску, тобто менше 22% від мінімальної заробітної плати, встановленої законом;
- Другий варіант - спрощена система оподаткування, при якій ведеться облік всієї виручки, надана можливість роботи з готівкою до 1 млн. грн. без касового апарату; при цьому встановлено обов'язкове застосування касового апарату при роздрібному продажі технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту; сплата єдиного податку за ставкою, визначеною для обраної підприємцем групі, а також ЄСВ за ставкою 22%, при цьому місячна сума ЄСВ не може бути менше мінімального страхового внеску, тобто менше 22% від мінімальної заробітної плати, встановленої законом.
Тепер коротко про кожну систему оподаткування.
Загальній системі оподаткування доходів фізичних осіб - підприємців в Податковому кодексі України (далі - ПКУ) присвячена всього одна стаття - ст. 177 розділу IV. Вона називається "Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування".
Загальна система оподаткування застосовується в тому випадку, якщо одночасно з заявою про реєстрацію фізичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності не подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування. Загальну систему оподаткування застосовують також ті підприємці, які відмовилися від застосування спрощеної системи оподаткування.
Загальний оподатковуваний дохід - це виручка, отримана від здійснення підприємницької діяльності.
У загальний дохід підприємця включаються:
- виручка, отримана у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок підприємця;
- готівкова виручка, отримана із застосуванням касового апарату безпосередньо підприємцем або його працівниками в місці здійснення розрахунків;
- виручка в негрошовій (натуральній) формі;
- суми передоплати;
- суми штрафів і пені, сплачені підприємцеві іншими суб'єктами господарювання за порушення умов цивільно-правових договорів, та інше.
Дохід визначається за «касовим методом», тобто в момент надходження коштів. Наприклад, якщо продукція відвантажена в лютому, а оплата за неї надійшла в травні, то і дохід виникне тільки в травні (в момент оплати продукції), а не в лютому (в момент відвантаження).
Отримані доходи для цілей оподаткування зменшуються на документально підтверджені витрати, безпосередньо пов'язані з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем на загальній системі оподаткування.
Повний перелік таких витрат встановлено пунктом 177.4 статті 177 ПКУ.
До таких витрат належать:
- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання послуг), які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат і документально підтверджені;
- витрати на оплату праці найманих працівників такого підприємця, оплату винагороди за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру;
- суми податків, зборів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності такого підприємця, - суми ЄСВ; вартість оплачених ліцензій і дозволів на здійснення певних видів господарської діяльності;
- витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково - касове обслуговування банку, на оплату оренди, ремонт і експлуатацію майна, використовуваного у господарській діяльності, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг, при наявності всіх підтверджуючих документів.
Слід запам'ятати основні правила включення понесених підприємцем витрат до складу витрат:
- витрати безпосередньо пов'язані з отриманням доходу у звітному періоді і включені до переліку витрат, визначеного пунктом 177.4 статті 177 ПКУ;
- витрати підтверджені документально.
Тобто, щоб зменшити розмір оподатковуваного доходу, необхідно виконання кількох умов: витрати повинні бути оплачені, товар отримано (роботи, послуги виконані), витрати безпосередньо пов'язані з отриманням доходу.
Підприємці на загальній системі оподаткування зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат, форма якої і порядок її ведення затверджені наказом Міндоходов від 16.09.2013 р №481, і мати первинні документи, що підтверджують походження товару. Дані Книги обліку є підставою для заповнення річної декларації про доходи.
Як вже згадувалось раніше, ставка ПДФО становить 18% від чистого оподатковуваного доходу. З чистого оподатковуваного доходу також сплачується військовий збір в розмірі 1,5% та ЄСВ за ставкою 22 %.
Сплата податку.
Підприємці на загальній системі оподаткування здійснюють сплату авансових платежів з ПДФО. Відповідно до підпункту 177.5.1 статті 177 ПКУ авансові платежі з ПДФО розраховуються підприємцем самостійно за фактичними даними, вказаними в Книзі обліку доходів і витрат за кожен квартал. Сплачуються в бюджет вони до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня.
За четвертий квартал авансовий платіж не сплачується, так як підприємець самостійно за підсумками календарного року здійснює остаточний розрахунок ПДФО за даними, вказаними ним в податковій декларації про майновий стан і доходи. Якщо за результатами якогось кварталу доходу не було, авансовий платіж теж не сплачується.
Військовий збір сплачується тільки за підсумками року.
Звітність
«Новостворені» підприємці звітують до податкової інспекції за своїм місцем реєстрації про отримані доходи за перший відпрацьований квартал. Надалі, звітувати про отримані доходи буде необхідно тільки за результатами календарного року. Наприклад, підприємець зареєстрований в травні. Першу декларацію про доходи він повинен подати за підсумками другого кварталу, а потім - річну.
Річна податкова декларація подається один раз на рік не пізніше 9 лютого наступного року. У такій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності потрібно відображати і інші доходи, отримані підприємцем як фізичною особою, в тому числі іноземні доходи.
Суми ПДФО і військового збору, визначені підприємцем у річній декларації, підлягають сплаті в бюджет протягом 10 календарних днів, наступних за граничним терміном подання річної декларації. Тобто, останнім днем проведення платежів за річною декларацією буде 19 лютого наступного року.
Єдиний соціальний внесок
Підприємці зобов'язані щоквартально сплачувати за себе ЄСВ на підставі норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». ЄСВ нараховується за ставкою 22% від суми чистого доходу, отриманого від підприємницької діяльності. При цьому сума ЄСВ не може бути менше розміру мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (з 1 січня 2019 року 4173 грн.*22% = 918,06 грн.). Максимальна величина доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з 1 січня 2019 року становить 15 розмірів мінімальної заробітної плати (4173 грн. * 15 = 62595 грн.).
Починаючи з 2017 року, якщо на загальній системі оподаткування в конкретному місяці доходу не було, він був зобов'язаний самостійно визначити базу для нарахування ЄСВ (не менше розміру мінімального страхового внеску та не більше максимальної величини доходу, на яку нараховується єдиний внесок), нарахувати та сплатити за цей місяць ЄСВ. Цей порядок обчислення та сплати ЄСВ залишиться незмінним і у 2019 році. Тобто, мінімальний щомісячний розмір ЄСВ для фізичної особи-підприємця складає 918,06 грн.
На загальній системі оподаткування, які є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують пенсію або соціальну допомогу, починаючи з 2017 року звільнені від сплати ЄСВ за себе та подання звітності. При цьому значення не має, отриманий дохід в кожному конкретному місяці чи ні. Якщо підприємці планують отримувати допомогу по тимчасовій непрацездатності (часто хворіють), вони можуть, як і раніше, продовжувати сплату ЄСВ.
Сплачують ЄСВ щоквартально до 20-го числа місяця, наступного за звітним кварталом. Відзвітувати по ЄСВ необхідно один раз за підсумками року - не пізніше 9 лютого наступного за звітним року. Слід мати на увазі, що сума сплаченого ЄСВ за себе може бути включена до складу витрат у місяці його сплати, що в свою чергу зменшить місячну базу оподаткування. Звіт з ЄСВ підприємець - загальносистемник представляє один раз на рік - за підсумками року не пізніше 9 лютого в податкову інспекцію за основним місцем реєстрації.
Звертаємо увагу, що з 1 січня 2019 року ставка ЄСВ для працівників - осіб з інвалідністю, які працюють у ФОП складає 8,41 % (до цього було 22%). Ставка зрівняна зі ставкою ЄСВ для осіб з інвадністю, які працюють у юридичних осіб. Такі зміни внесені Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Розглянемо основні правила спрощеної системи оподаткування.
Ця система оподаткування найбільш поширена серед фізичних осіб - підприємців. Правила застосування спрощеної системи оподаткування встановлені главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України. Даною системою для фізичних осіб - підприємців встановлена сплата єдиного податку та ЄСВ.
Спрощена система оподаткування - це особливий механізм справляння податків і зборів, який замінює сплату окремих податків і зборів на сплату єдиного податку з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 ПКУ).
Платники єдиного податку звільнені від обов'язку нарахування, сплати та подання звітності з таких податків:
- ПДФО на доходи, отримані в результаті господарської діяльності на єдиному податку;
- податку на додану вартість (ПДВ), крім платників єдиного податку 3 групи зі ставкою єдиного податку 3%;
- податку на майно в частині земельного податку за власні земельні ділянки, які використовуються в господарській діяльності такого платника єдиного податку.
Підприємець може самостійно обрати для себе таку систему оподаткування, якщо він відповідає певним вимогам і зареєструється платником єдиного податку. При чому, подати заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування ФОП може подати державному реєстратору одночасно з реєстрацією ФОПом, або в свою податкову інспекцію.
Підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування, поділяються на три групи платників єдиного податку:
- перша група - підприємці, які не використовують працю найманих працівників, які здійснюють роздрібний продаж товарів з торгових місць на ринках або надають побутові послуги населенню; щомісячна сума єдиного податку встановлена в розмірі до 10% від прожиткового мінімуму для для працездатних осіб на 1 січня календарного року (в 2019 році — 1921 грн.); податкова звітність подається за підсумками року; річний обсяг доходу має не перевищувати 300 тис.грн; сплата ЄСВ здійснюється по-квартально; звітність з ЄСВ подається за підсумками календарного року;
- друга група - підприємці, які використовують працю не більше 10 найманих працівників, які здійснюють виробництво або продаж товарів, а також надання послуг населенню або платникам єдиного податку; щомісячна сума єдиного податку встановлена в розмірі до 20% мінімальної заробітної плати (в 2019 році — 4173 грн.); податкова звітність подається за підсумками року; річний обсяг доходу має не перевищувати 1,5 млн.грн.; сплата ЄСВ здійснюється по-квартально; звітність з ЄСВ подається за підсумками року;
- третя група - підприємці, які використовують працю необмеженої кількості найманих працівників, ставка єдиного податку встановлена в розмірі 5% (3% при сплаті ПДВ) суми отриманого доходу і визначається щокварталу; податкова звітність подається за підсумками кожного кварталу; річний обсяг доходу - не більше 5 млн.грн.; сплата ЄСВ проводиться по-квартально; звітність з ЄСВ подається за підсумками року.
Підприємці — платники єдиного податку зобов'язані вести Книгу обліку доходів, форма якої і порядок її ведення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №579, і мати первинні документи, що підтверджують походження товару. Дані Книги обліку є підставою для заповнення декларації платника єдиного податку.
Єдиний соціальний внесок, незалежно від групи єдиного податку та розміру отриманого доходу, підприємці сплачують ЄСВ у сумі, яка не може бути менше мінімального страхового внеску за місяць - 22% від розміру мінімальної заробітної плати (4173 грн. * *22% = 918,06 грн.).
Сплачують ЄСВ щоквартально до 20-го числа місяця, наступного за звітним кварталом. Відзвітувати по ЄСВ необхідно один раз за підсумками року - не пізніше 9 лютого наступного за звітним року.
Від сплати ЄСВ та звіту по ньому звільнені тільки платники єдиного податку, які є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують пенсію або соціальну допомогу.
Ставки єдиного податку для підприємців міста Краматорська встановлені відповідним рішенням міської ради від 06.03.2017 №19/VII-77 і від 29.03.2017 №20/VII-109. При цьому, для фізичних осіб - підприємців з обмеженими фізичними можливостями з інвалідністю I і II групи, ставки єдиного податку зменшені більш ніж в 2 рази.
Наприклад, ставка єдиного податку для підприємця 1 групи, який торгує на ринку, - 10% прожиткового мінімуму (в 2019 році — 192,10 грн.), Для підприємців-інвалідів I та II групи - 4% (в 2019 році — 76,84 грн.).
Ставка єдиного податку для підприємця 2 групи, який здійснює торгівлю в міському магазині, - 16% мінімальної зарплати (в 2019 році — 667,68 грн.), якщо такий підприємець торгує в магазині іншого міста — 20 % мінімальної зарплати (834,60 грн.). Для підприємців-інвалідів I та II групи - 5% (в 2019 році — 208,65 грн.).
Чинним законодавством встановлено, що фізичні особи - підприємці з обмеженими фізичними можливостями з будь-якою групою інвалідності (і I, і II, і III), що знаходяться на загальній, або на спрощеній системах оподаткування, звільнені від сплати ЄСВ. Від сплати ЄСВ також звільнені підприємці - пенсіонери за віком.
Розглянемо декілька прикладів.
Підприємець — платник єдиного податку (з інвалідністю I або II групи) на 1 групі єдиного податку, який виготовляє швейні вироби за індивідуальним замовленням, або ремонтує побутову техніку, буде щомісяця оплачувати єдиний податок в розмірі 3% прожиткового мінімуму. Від сплати ЄСВ такий підприємець звільнений.
Підприємець — платник єдиного податку (інвалід I або II групи) 2-ї групи єдиного податку, що виробляє напівфабрикати, працює з найманими працівниками, та надає в оренду приміщення підприємцю - єдинщику , буде щомісяця оплачувати єдиний податок в сумі 208,65 грн. (5% мінімальної зарплати). Від сплати ЄСВ такий підприємець звільнений.
Якщо ж підприємець (з інвалідністю I, II або III групи) надає в оренду приміщення підприємцю або юридичній особі, які знаходяться на загальній системі оподаткування, він може вибрати спрощену систему оподаткування 3 групи. При цьому, ставка єдиного податку для нього - загальна 5% (або 3% зі сплатою ПДВ) від отриманого доходу. Від сплати ЄСВ такий підприємець звільнений.
Такі основні перші кроки підприємця - початківця .
Отримати кваліфіковану індивідуальну усну консультацію Ви маєте можливість особисто у модератора Центру обслуговування платників в м. Краматорську, або за телефонами: (06264) 542936, (06264) 59586.
Краматорське управління ГУ ДФС у Донецькій області
