В среду, 25 октября, в Краматорске прошло выездное заседание Комитета Верховной Рады Украины по вопросам науки и образования. После чего в «Авангард-холле» члены Комитета, народные депутаты встретились с педагогами Краматорска. Учителя смогли задать интересующие их вопросы напрямую авторам нового закона «Про освіту».

Такой открытый диалог между представителями законодательной власти, авторами реформы образования и теми, кто будет внедрять реформу на местах, состоялся в Краматорске впервые по инициативе народного депутата Украины Максима Ефимова.

Во встрече с педагогическими работниками приняли участие: народный депутат Украины, первый заместитель председателя Комитета по вопросам науки и образования, заслуженный работник образования Украины, профессор кафедры информатики, программной инженерии и экономической кибернетики Херсонского государственного университета, доктор педагогических наук Александр Спиваковский, первый заместитель Министра образования Украины Владимир Ковтунец, народный депутат Украины, соавтор законопроекта «Про освіту» Тарас Кремень и народный депутат Украины Максим Ефимов.

«Ми розуміємо, що можна написати гарний текст, але якщо не буде імплементаціїї, якщо не буде прийняття суспільством — то будуть великі проблеми. Тому ми повинні разом це робити. А разом — це повинно бути розуміння тих, хто це робив і тих, хто це буде впроваджувати.

Між відпрацьовували закон 9 місяців. Було внесено 1706 правок, 1098 було прийнято. Це вже не є закон 4-5 людей. Задля його прийняття попрацювала дуже велика кількість людей, було залучено 89 експертів. Ми відпрацювали і це є консенсусний закон. Я дуже хочу, щоб ви це зрозуміли.

Я був за те, щоб у перехідних положеннях була збалансована влада у університетах, бо я вважаю що принцип єдиновластія керування у вишах не відповідає тому, що потрібно у 21 сторіччі. Але заради консенсусу ми це зробили. Це ж стосується й 12-річки. Бо діти все одно йдуть до школи у більшості своїй з 6 років. І фактично перший клас він є так би мовити нульовим класом. Але він дозволяє вже після 9 класу будувати свою власну освітню кар’єру: обирати гуманітарний профіль або інший.

Цей закон — це закон можливостей, який дає змогу обирати як працювати і як вчитися далі. Цей закон знищує опіку, яка йшла від органів управління освітою і дає можливості для творчої праці. Головне, щоб у кінцевому результаті вийшли на необхідні стандарти.

Цей закон дає змогу дати відповідний фундамент знань і сформувати на їх базі відповідні компетентності, що є дуже важливим. Задача закону — дати більше автономії і дати її на рівні вчителя. Це закон нових можливостей, але його впровадження залежить від вас. А уряд робить все можливе для підтримки. Наприклад, щоб бюджет державний і місцевий був 50 на 50. Щоб зарплата зростала.

Важко сприймається мовна стаття закону. Але треба розуміти для чого це робиться. Заради розбудови нашої держави, заради того, щоб у дітей були більші можливості. Адже є норма, яка дозволяє викладати предмети на язиках ЄС. Я сподіваюсь, що 90% дітей скажуть нам потім «дякую».

Ми можемо щось по-іншому бачити, але Україна в нас одна і ми повинні зробити наших дітей щасливими», — сказал Александр Спиваковский.

«Робота над цим законом велась ще з 2012 року і над ним працювало більше двох сотен людей. Насправді, ми з цим законом запізнилися на 26 років. Наші сусіди пішли вперед, а ми почали відставати. Питання мови повинно було вирішитись ще у 1996 році, коли Констуційний суд чітко роз’яснив ст. 10 Конституції Украіни, що викладання повинно вестись державною мовою з використанням мови нацменшинств.

Ми зараз опинились у тій ситуації, коли освітню реформу треба вести широким фронтом, тому що без реформи освіти у нас не буде подальшого розвитку. У нас не буде інвестицій, не буде кваліфікованих спеціалістів…

Головна проблема зараз — це дати реальну академічну свободу, академічну автономію закладам освіти відповідно до рівня. Ми ще не зробили це у віщій освіті. Ми не створили здорове конкурентне середовище. І тільки зараз ми завершуємо працю над пакетом законопроектів над змінами до законів, які це зроблять. Я запрошую всіх до цієї роботи підключатися. Ми хочемо забезпечити повну фінансову автономію університетів, свободу наглядовій раді вузів, ректору у витрачанні коштів,  у тому числі бюджетних, але з повною відповідальністю.

Нам треба реформувати систему управління середньою освітою. Контрольні функції вилучити від органів місцевого самоврядування. Ми створимо Держану службу якості освіти, де будуть працювати професіонали, які зможуть оцінити роботу вчителя, якість освітнього процесу, провести атестацію, сертифікацію і таке інше.

На рівні місцевого самоврядування повинна бути забезпечена доступність до навчання всіх дітей. Це облік дітей шкільного віку і створення мережі доступних шкіл.

Нам треба зробити так, щоб рівень заробітної плати вчителів залежав від якості освіти, яку він надає учням. Той хто добре працює, той повинен більше заробляти. На першому етапі ми провели добровільну сертифікацію, яка дасть надбавку 20% до зарплати.

Далі ми працюємо над професійним стандартом вчителя. Зараз ця робота виходить на фінішну пряму, ми його будемо затверджувати і відповідно до професійного стандарту мають працювати професійні центри, які будуть оцінювати рівень професійної кваліфікації вчителя», — подчернул, обращаясь к присутствующим первый заместитель Министра образования Украины Владимир Ковтунец.

Презентацию нового Закона Украины «Про освіту» провели начальник городского управлення образования Марина Мозолева и доцент, преподаватель ДГМА, кандидат экономических наук Игорь Сташкевич.

После чего встреча перешла в формат вопросов и ответов. Приведем несколько из них:

• В новом законе есть норма о домашнем образовании. Как это можно сделать на практике?
• Деталі будуть прописані в підзаконних актах, наказах. Так, ми дозволяємо сімейне навчання, індивідуальне навчання, але педагог повинен мати індивідуальну ліцензію. Дитина, яка навчається за такою системою, по закінченні кожного навчального року повинна в ліцензованому закладі освіти пройти підсумкову атестацію.

• Складовою навчального процесу є вивчення іноземної мови. У нас у класі 27 учнів, і нам не дозволяють ділити дітей на групи. Можна це зробити?
• Питання не в тому чи можна, питання в тому де взяти гроші. Для тих громад, де наповнювання класів більше 27 учнів, буде збільшено обсяг державної субвенції. Поки це вводиться у Києві. Розподіл на групи при такій наповнюваємості можна робити там, де є кошти на зарплату вчителям.

• Які вимоги будуть до документації?
• Вимоги до документації будуть спрощуватись, перший крок — введення електронної статистичної звітності. Потім — електронний класний журнал і таке інше.

• Що повинно бути мотивацією для вчителів у новій українській школі?
• Любов до дітей і батьків. А з боку держави вона повинна підкріплюватись високою зарплатою. У країнах ЄС середня зарплата в освіті на 10-2-% перевищує середню у державі. Зараз ми теж за це боремося.

Ми вже чітко записали, що зарплата буде 4 прожиткових мінімуму. А він змінюється, поступово зростає. І це буде зарплата для тих, хто не має ще надбавок за стаж, ведення зошитів и таке інше. Є проблема через дисбаланс у зарплаті вихователів дитячих садків і викладачів вишів, але це питання також буде вирішуватися через інші нормативні акти.

• Які суттєві новації чекають учнів?
• По базовій школі це буде ЗНО після 9 класів. Планується ЗНО з української мови, без літератури, та ЗНО з математики. Найскладнішим буде забезпечення доступу до профільної освіти учнів. Нам тому дуже важливо зберегти ПТУ та коледжі, на базі яких можна бути створити якісну професійну освіту.

Є великі ризики щодо несбалансування. Щоб не було такого, що всі захочуть бути гуманітаріями, або математиками. І тому важливо починати роботу з профорієнтації якомога раніше.

• Як будуть виживати учбові навчальні заклади 1 та 2 рівня акредитації (технікуми, коледжі)?
• Є законопроект № 6506 про повернення фінансування цих закладів за рахунок держбюджету (автор Олександр Співаковський). Ті технікуми, що входять до холдингів вишів, можуть мати змогу фінансуватися через них. Ті що не входять – за рахунок місцевого бюджету. Це складне питання, але воно буде вирішуватися, можливо навіть в ручному режимі.

Народный депутат Украины поблагодарил депутатов за то, что нашли время и приехали в Краматорск, дали ответы на волнующие педагогов вопросы. Он выразил надежду, что эта встреча будет не последней.

«Уважаемые наши учителя, цвет педагогической элиты Краматорска, я благодарен вам за то, что вы пришли на эту встречу. И очень благодарен нашим гостям, за то, что откликнулись и ответили на вопросы по закону «Про освіту».  Это новая вещь, революционная и поэтому конечно вопросы возникают.

Моя цель была в том, чтобы наши педагоги смогли сами задать вопросы и услышать ответы на них. Я надеюсь, что вы еще будете приезжать к нам, и мы будем еще активнее обсуждать интересующие нас моменты», — сказал Максим Ефимов.

Ответы на все вопросы, которые задали педагоги города в письменном виде, будут даны и размещены на страницах газеты "Восточный проект".