З самого дитинства Іван захоплювався сміливістю та відвагою пожежних, які протистоять вогню, рятують життя та майно людей. "Я з дитинства мріяв стати пожежним і тепер мої сини бачать у мені справжнього героя та мріють у майбутньому також стати рятувальниками, як їхній тато", - розповідає герой.

“У минулому році близько шостої ранку місто Миколаївка зазнало чергового обстрілу, я тоді був вихідний, перебував вдома та почув гучний вибух. Спочатку не розумів, що сталося, але через декілька хвилин прибіг до місця події, де зустрів сусіда, який шукав свою дружину. Він розповів, що за кілька хвилин до обстрілу вийшов з укриття, у якому залишилося приблизно 12 людей, серед них були діти та маломобільні особи. Разом із сусідом ми розбирали завали та витягли всіх людей з заблокованого підвалу, який затопило через прорив водопроводу”, - пригадав Іван Вакула.

Рятувальник неодноразово залучався до ліквідації наслідків ворожих обстрілів і пожеж, працюючи на деокупованих територіях, де з колегами неодноразово потрапляв під повторні обстріли. Також Іван гасив пожежі в Лиманських лісах, які повністю заміновані. Такі умови створюють серйозні ризики для його життя й ускладнюють виконання завдань за призначенням.

З початку повномасштабного вторгнення дружина Івана разом з синами евакуювалися до Полтави, де й зараз перебувають. Дружина завжди підтримує рятувальника, а сини пишаються своїм батьком.

У вільний від роботи час Іван Вакула займається своїм улюбленим хобі — ковальством. Він виготовляє різноманітні вироби з металу, в тому числі свічники, квіти, деталі інтер'єру та інші декоративні предмети. Ця діяльність дозволяє йому розслабитися і проявити свою креативність. Також рятувальник колекціонує монети та старі іграшкові машинки.

“Я хочу, щоб скоріше закінчилася війна. Хочу, щоб всі друзі та рідні були поряд”, - рятувальник Іван Вакула.