"Всесвітній день вишиванки" традиційно відзначають щороку у третій четвер травня. Свято було започатковане у 2006 році студенткою Чернівецького національного університету - Лесею Воронюк.

Леся запропонувала студентам та викладачам обрати один день коли всі разом одягнуть вишиванки на пари в університеті.

Спочатку вишиті сорочки вдягнули кілька десятків студентів та деякі викладачі. Та вже через кілька років це свято сягнуло Всеукраїнського та навіть Всесвітнього рівня. Все більше і більше людей не тільки в Україні, а і закордоном у третій четвер травня вдягають барвисті та витончені вишиванки.

Вишита сорочка, без перебільшення, один з найцікавіших елементів українського народного костюму, давній та сучасний водночас.

Це - найдавніший вид зшитого одягу на теренах України. Його носили та і продовжують носити як чоловіки так і жінки. За часів Київської Русі - довга, гарно оздоблена, вишита сорочка з поясом, вже вважалась повноцінним комплектом одягу.

В залежності від кількості вишивки, вона могла бути повсякденною чи святковою. З часом традиційний український костюм трансформувався та ставав більш складнішим. Але його основою і справжньою окрасою була вишита сорочка.

Мистецтво оздоблення вишитої сорочки, в давнину опановувала кожна дівчина з, роками набуваючи все більшої майстерності. Вишиті сорочки створювали для всієї родини на будень та на свята. Вкладали в оздоблення турботу та любов. Не дивно, що здавна вишиванка вважалась не тільки зручним та красивим одягом, а і сильним оберегом, який, за народним уявленням мав надзвичайні властивості та навіть міг захистити свого власника.

Вишиванка - це не просто, щось з минулого. Це живий зв'язок поколінь, нерозривний ланцюг традицій, який поєднує українців у просторі та часі. Орнамент, що прикрашає вишиванку, наче пісня на полотні, промовляє до нас, торкається серця, дарує силу та надію".

 

Орнаменти вишивки, які були вже представлені в рамках проєкту, можна переглянути на сторінці Музею історії у Фейсбуці.