На екскурсії-лекції «Історія твого міста» мала честь познайомитися та поспілкуватися з цікавою людиною, краєзнавцем та істориком Олегом Савчуком. У ході лекції Олег Савчук торкнувся теми походження назви нашого міста. Це зацікавило, бо версій, за словами краєзнавця, існує багато. Але ж жодна з них не є остаточною.

На прохання «Восточного проекту» Олег Савчук надав свій матеріал про версії походження назви Краматорська. Пропонуємо читачам зробити екскурс в історію та поміркувати над версіями разом з істориком. 

«Єдине в Донбасі місто, чия назва досі не розтлумачена і не розгадана»

«За висновком краєзнавця Володимира Коцаренка, «Краматорськ, мабуть, єдине в Донбасі місто, чия назва досі не розтлумачена і не розгадана. Над ним вже півстоліття б’ються краєзнавці, його намагаються пояснити вчені (у тому числі зі світовим ім’ям), але – на жаль! – їхні доводи як і раніше залишаються малопереконливі».

У 1868 році, в ході будівництва Курсько-Харківсько-Азовської залізниці, на місці майбутнього Краматорська було збудовано безіменний залізничний роз’їзд (необхідний в умовах одноколійної залізниці для пропуску зустрічних потягів). Із 1873 року у цього роз’їзду фіксується власна назва – «напівстанція Краматорська».

Робітниче селище, що виникло невдовзі після побудови тут, біля залізничної станції, в 1896 році машинобудівного заводу, отримало назву «селище Краматорська», а не пізніше 1912 року – назву «селище Краматорівка», яке в 1932 році отримало статус міста і назву – Краматорськ.

Після святкування в 1968 році першого в історії нашого міста ювілею – 100-річчя з дня заснування Краматорська, виникає масовий інтерес краматорчан до історії рідного міста, зокрема й до виникнення його назви. Відповідно виникає цілий ряд гіпотез, від серйозних, науково вірогідних, до цілком фантастичних і навіть анекдотичних версій вирішення цієї цікавої дискусійної проблеми – етимології назви міста Краматорська, яка дотепер залишається відкритою темою в краматорському краєзнавстві.

«В публічному дискурсі існують 18 версій походження назви міста»

Станом на 1 січня 2021 року в публічному дискурсі існують 18 версій походження назви міста Краматорськ. Із них 10 версій дослідниками вважаються вірогідними, бо вони мають певне наукове обґрунтування. 8 версій слід вважати невірогідними, навіть фантастичними, бо в них відсутня будь-яка наукова аргументація, вони суперечать відомим історичним реаліям і базуються виключно на домислах та багатій уяві своїх авторів.

В краєзнавчій літературі майже не згадується той факт, що початок обговоренню походження назви міста Краматорська було покладено вже в 1902 році, коли в «Иллюстрированному спутнике по Курско-Харьковско-Севастопольской железной дороге» було вміщено спеціальне роз’яснення, що назва «Краматорівка» є помилковою назвою селища Красноторка: «В 12 Ѕ вер. от Славянска дорога подходит к станции 3-го класса «Краматоровка» (название Краматоровка произошло от названия протекающей здесь реки «Красный-Торец», и оно должно бы быть Красноторовка». Дану версію підтримує й підкріплює додатковими аргументами сучасний костянтинівський краєзнавець Андрій Новосельський.      

«Першоосновою для назви «Краматорська», буцімто, стала місцева назва «Крамові торги»   

Краматорському краєзнавцю Миколі Древетняку належить авторство трьох версій походження назви міста Краматорськ, які донині є популярними серед краматорчан.

За версією 1947 року, першоосновою для назви «Краматорська», буцімто, стала місцева назва «Крамові торги», якою позначалося місце зупинки чумаків поблизу сучасного селища Петрівка.

За версією 1968 року краєзнавець назву «Крамові торги» пов’язав не з чумацьким шляхом повз Петрівку, а із селом Білянське (сучасне краматорське селище Прокатників), де двічі на рік відбувався місцевий ярмарок.

За версією 1972 року Микола Древетняк, повернувшись до ідеї чумацького шляху через нашу місцевість, першоосновою для назви «Краматорська» вважає вислів  «Крам на Торі», в значенні «торгівля крамом-товаром біля річки Тор / Торець».

Дружківський дослідник Микола Янко та донецький учений-мовознавець Євгеній Отін виводять назву «Краматорська» із російськомовного словосполучення «Крома Торська» або «Крома Торова» (де «крома» – кордон, рубіж), в значенні «державний кордон, перетинаючий річку Тор».

На жаль, реальність побутування словосполучень «Крамові торги», «Крам на Торі», «Крома Торська» нічим не підтверджена, а державний кордон Росії ніколи не проходив по річці Казенний Торець.

«В  основу назви напівстанції Краматорська покладена місцева топонімічна назва «земля Крама»

Краматорському краєзнавцю Володимиру Коцаренку теж належить авторство трьох версій походження назви міста Краматорськ.

У своїй основній версії 1998 року він виводить назву міста із словосполучення «Крома Торська», в значенні «межа «Торських дач», тобто межа земель, підпорядкованих козацькій адміністрації фортеці Тор (сучасний Слов’янськ).

Дана версія вважається найбільш вірогідною серед інших, нині вона є офіційною версією походження назви міста Краматорськ, бо лише вона спирається на документальні джерела та нічим не суперечить відомим історичним фактам. Але, реальність побутування словосполучення «Крома Торська» залишається нічим не підтвердженою, бо в документах є «Торські дачі», але в них не має «Кроми Торської».

В іншій своїй версії Володимир Коцаренко тлумачить назву «Краматорська» за допомогою українського вислову «сидіти крами», тобто «сидіти на вигині спини», та реального факту місцевої географії – вигину Казенного Торця поблизу села Білянського, тобто в районі майбутньої станції Краматорська.

У 2002 році Володимир Коцаренко оприлюднив третю власну версію, припускаючи, що в  основу назви напівстанції Краматорська могла бути покладена місцева топонімічна назва «земля Крама», бо в документах фіксується факт оренди земельної ділянки в районі залізничного вокзалу особою із прізвищем «Крам».

«Нові тлумаченнях словосполучення «Крома Торська»

Краматорському краєзнавцю Анатолію Сидоренку також належить авторство трьох версій етимології назви міста Краматорськ, які він оприлюднив у 2011 році. Всі вони грунтуються на принципово нових тлумаченнях словосполучення «Крома Торська»:

1) в значенні «укріплення на Торі», де «крома» – острог, укріплення, сторожовий аванпост, а «Тор» – р. Казенний Торець;

2) в значенні «поселення на р. Тор переселенців з російського міста Кроми», яке знаходилося в Бєлгородському воєводстві Московії (сучасна Орловська область Російської Федерації);

3) від словосполучення «Крим на Торі», або «Крим Торський» («Кримський Торець»), в значенні «поселення кримських татар (самоназва – «кърм») біля річки Казенний Торець».

«Версії, які викликають подив та посмішку»

Із 1966 року ведуть свій відлік версії не просто не вірогідні, а ті, які є фантастичними та, навіть, анекдотичними, бо викликають подив та посмішку. Отже, від чого походить назва напівстанції Краматорська за такими курйозними версіями:

Від слова «Крематорій» (від франц. crématoire «велика піч»): спочатку так, буцімто, був названий Краматорський завод, а від нього – напівстанція. Але напівстанція Краматорська відома вже з 1873 року, а Краматорський завод – лише з 1896 року.

Від польського словосполучення «Kram-tory» («ларьок на шляхах»),  яким поляки-інженери, буцімто, прозвали наш залізничний роз’їзд (фактично, будку доглядача біля залізничної колії), де «kram» – ларьок,  «tory» – шляхи. Але польською мовою «залізничний роз’їзд» – «bocznica kolejowa»!

Від стандартної відповіді тодішнього доглядача цього залізничного роз’їзду на запитання машиністів чи є в нього не річкова, а нормальна питна вода, щоб вгамувати спрагу: «Кромя торской воды нет!» Так, буцімто, виникла назва для залізничного роз’їзду – «Кромяторський», а для станції – «Кромяторська».

Від словосполучення «Храм на Торі», в подальшому – «Храматорка», а потім – «Краматорка».

Від словосполучення «К Рама і Тор», в значенні «прийти до бога Рами (індуїстський бог) і до бога Тора (скандинавський бог).

Від назви «Кремотортська», бо так, буцімто, почали звати місцеве село після того, як його мешканці-селяни зустріли московського царя Петра І не хлібом-сіллю, як було зазвичай, а солодким пирогом, на що цар вигукнув: «Вот так встрелили! Кремом с тортом!».