Краматорська вчителька закликає долучатися до проекту «Автентична Донеччина»

avtentichna donechchina proselkova

Покопатися у домашніх архівах, пошукати старі фотографії, які зможуть розповісти нам, як одягалися наші родичи у давні часи, як вони жили та які пісні співали, пропонує нам краматорська вчителька Оксана Проселкова.

Завдяки цій непосидючій жіночці, вчительці української мови та літератури, яка закохана у свою Батьківщину, наш регіон вже отримав багато цікавих проектів, які живуть і, як то кажуть, процвітають. Це і проект «Вся Україна читає дітям», і мистецький фестиваль «Кальміюс», і от тепер новий проект. Проект «Автентична Донеччина», який повертає нас до свого коріння, відроджує нашу історичну пам'ять.

«Я радію, що в нас зараз громада дуже активна, що мешканці з радістю беруть участь у розбудові нашого регіону. Багато є таких, що все критикують. Але я подумала, що досить мабуть критикувати, а треба брати справами, об’єднуватися навколо них.

Я створила на Фейсбуці групу «Автентична Донеччина», на ютубі є мій канал, де я розміщую відеороліки з народними піснями з різних селищ Донецької області, але я не хочу, щоб це було прив’язане тільки до мене. Я хочу об’єднати однодумців, кому не байдуже наше минуле та майбутнє, які будуть також займатися цим проектом.

У нас на Донеччині є свої пісні, є свої традиції, бо ми завжди були українцями. І потрібно це знати, і дітям розповідати про це, бо зараз вони діти, а через кілька років вже будуть керувати нашою державою. І вони повинні знати все це, потрібно, щоб це пройшло крізь них та залишилося назавжди. Потрібно, щоб наші діти несли в світ українську автентичність Донбасу.

В нас є чудові колективи, які співають українські пісні нашої малої Батьківщини, є колектив, який відроджує народний танець Донеччини, наприклад. Вони можуть приїхати, і не тільки показати свої таланти, а ще й провести цікаві майстер-класи, якщо будуть люди, які захочуть все це почути і побачити», — сказала Оксана Проселкова «Восточному проекту».

Задля того, щоб зберегти усі творчі здобутки нашого краю, історію, Оксана Проселкова пропонує організовувати експедиції у селища нашої області. Збирати пісні, народні ігри, забави, обряди та інше. «Я не кажу, що академічний вокал це погано. Але є й інший вокал, який потребує уваги. Уявіть собі, що є у нашому краї українські пісні, яким вже понад 200 років. Адже це говорить про те, що ми українці і завжди були українцями», — вважає вчителька.

avtentichna donechchina proselkova.jpg3Також Оксана Проселкова мріє створити дитячий гурт, який би співав автентичні українські пісні. Але вона з’ясувала, що у школах мистецтв немає викладачів з народного співу, немає відділень народного вокалу. Хоча цю ідею підтримують викладачі Школи мистецтв №2, до яких вона звернулася.

avtentichna donechchina

Також Оксана Проселкова пропонує вивчати народний одяг, який носили саме у нашому краї. Бо, наприклад, за словами вчительки, в нашому краї у давнину хлопці не носили шаровари. І чоботи в чоловіків були виключно чорного кольору. І наші дівчата не носили вінків, а лише стрічки кольорові. А вінки вдягали на весілля.

avtentichna donechchina proselkova.jpg2«Потрібно, щоб ми знали, як одягалися наші предки, бо коли бачиш виступи колективів, які одягнуті у різноманітні костюми, то стає сумно від того, що цей одяг не той, яким був одяг мешканців Донеччини у давнину. А якби ми знали історію одягу, то шили б уже справжні костюми», — сказала Оксана Проселкова.

Нещодвано завдяки небайдужим людям з усієї країни вона придбала частину автентичного дитячого одягу із приватної колекції Ксенії Малюкової, авторки проекут "Нація", що дало змогу продовжити працювати у напрямку відновлення автентичного строю та автентичного виконання пісень у строях дітьми нашого міста. І ця справа буде продовжена.

«Шановні друзі! Рада вас вітати на новоствореній групі "Автентична Донеччина"! Запрошую до спільноти її активних учасників. На сторінках групи ми будемо викладати матеріали, які стосуються культури та побуту української автентичної Донеччини: скани старих фотографій ваших рідних, записи давніх пісень Донеччини, матеріали експедицій, фото строїв, предмети побуту, записані вами на диктофон польові дослідження українськості на теренах нашої землі. Прошу активно долучатися до наповнення контенту нашої групи», — написала Оксана Проселкова у Фейсбуці. Отже, кому цікаво — приєднуйтесь! Далі буде!

З історії одягу мешканів Донеччини

Ініціатор проекту Оксана Проселкова у групі «Автентична Донеччина» розповідає про історію одягу наших предків. Пропонуємо читачам декілька цікавинок.

Про сорочки

«Вишиті сорочки до п’ят називалися довганями, вони мали виглядати вишитим краєм з-під спідниці, короткі до поясу раніше не шилися взагалі, або до них пришивали так звані підтички, що служили жінкам замість спідньої білизни. Підтички могли міняти за часом зносу».

На фото: Довгань (праворуч) та куцик (ліворуч) із Добропілля (колекція Сергія Зубкова).

На фото колекціонар-реставратор старовинного одягу та чоловік солістки гурту "Дивина" (Донецьк) Сергей Зубков.

Донецький стрій. Картуз 1932 рік, сорочка Брокарівська, кінець 19 ст., Опояска загальнорозповсюджена, галіфе, початок 20 ст. Сапоги тогож періоду.

Про прикраси

«Запамятайте, друзі, це не новорічні гірлянди! Лускавки, пацьорки, або намисто з дутого скла -автентична прикраса нашого регіону.«Лускавки», «надуванці», «світлячки» - дешеве та ефектне намисто з дутих скляних намистин (дуте скло), які з'явилися на українських дівчатах у кінці XIX століття. Намистини були схожими на мініатюрні ялинкові прикраси, а намиста – на ялинкові гірлянди. Окремі намистини використовували, коли оздоблювали вінок. Дуті намистини відрізнялися від смальти – були пусті всередині, тому-то й «надуванці». Намиста з дутих скляних намистин були легкими. Але внаслідок технології виготовлення відрізнялися сильною крихкістю: «лускалися» при необережному користуванні. Прозивали їх ще «лускавками». При виготовленні такого намиста на одну нитку могли нанизувати намистини різних кольорів. Це надавало прикрасі колоритної яскравості. Ці оздоби також підпадали під назву «пацьорки». Так, істинна революція у сфері виробництва українських прикрас, яка відбулася наприкінці 19 ст., дала можливість вивести на ринок більш доступний варіант – пацьорки із дешевого різнобарвного дутого скла. Але на відміну від писаних пацьорок (венеціанське намисто з муранського скла), яке дорого цінувалося, дуте намисто було дешевим та загальнодоступним. Фотографії 20-30-х років 19 століття є підтвердженням того, що широко використовувалось намисто із дутого скла. Воно грайливо виблискувало, немовби світилися вогники. Звідси й – «світлячки».

Про троянди та лілії

«Чи знаєте ви, звідкіля зявилися троянди на наших рушниках та сорочках, або лілії на Луганщині, і взагалі весь цей рослинний орнамент, що нагадував більше картини голландських художників? Відповідь очевидна - наші жіночки не тільки здавна любили парфумерію, але й ще гарно вміли створювати за мотивами мильних обгорток орнаменти».

Цікаво

Керівник фольклорної групи «Божичі» прислав вчителці копії дисків, які випустили ще в 2005 році. Це був проект методиста Донецького обласного навчально-методичного центру культури. Записи робили у 80-90-х роках ХХ століття під час фольклорних експедицій в села Волноваського, Мар'їнського, Новосілківського районів і в село Семенівка біля Краматорська. За період зимових канікул Оксана Проселкова розшифрувала близько 80 пісень.

1 1 1 1 1 15 голосов

Подписывайтесь на наш Telegram канал и  Instagram, чтобы знать важные новости первыми.  Также Вы можете следить за последними событиями города и региона на нашей странице в Facebook.

Наталья Аленькова

Добавить комментарий

top5

Погода:

4°C
Краматорск

Влажность 48%

Ветер 6 м/с

Давление 764 мм

Курс валют НБУ на 01.04.2020:

RUB 10 RUB 3.7817
EUR 100 EUR 2774.9041
USD 100 USD 2514.4111
© 2019 ВОСТОЧНЫЙ ПРОЕКТ. Все права защищены.
X to top

Войдите через социальные сети или зарегистрируйтесь

Регистрируясь на сайте Вы автоматически соглашаетесь с правилами сайта